1521/5560/12 Про визнання не дійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення садівництва та вчинення певних дій - 10.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області, ОСОБА_3, Громадської Організації "Авангард-2" про визнання державного акту недійсним та вчинення певних дій за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 серпня 2013 року, -

03.12.2012 року ОСОБА_2 подав суду вищевказаний позов, неодноразово уточнюючи його, остаточно звернувся до Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, Овідіопольської РДА Одеської області, ОСОБА_3, ГО "Авангард-2" та просив визнати недійсним державний акт на право власності земельної ділянки НОМЕР_1, розташованої на території ГО "Авангард-2" Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, виданого ОСОБА_3; скасувати кадастровий номер 51237883500:01:001:1154, наданого земельній ділянці НОМЕР_1, розташованої за вищевказаною адресою, площею 0,06 га, зареєстрованою за ОСОБА_3 (а.с.4-6, 22, 35-37, 109-111).

Позов обґрунтував тим, що йому як члену ГО "Авангард-2", на підставі рішення правління від 12.10.1991 року, була надана у постійне користування земельна ділянка НОМЕР_1, площею 0,06га, яка розташована на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

09.12.2006 року він звернувся до Овідіопольської РДА з заявою про передання безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку.

10.12.2009 року Овідіопольською РДА було прийнято розпорядження №1469 про безоплатну передачу йому земельної ділянки у приватну власність.

Однак, йому стало відомо, що спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_3 та виданий державний акт на право власності на неї для ведення садівництва, на підставі клопотання голови правління ГО "Авангард-2", в якому зазначалося, що земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані, протягом 5-7 років не використовується за цільовим призначенням.

Між тим, з часу надання йому земельної ділянки ніяких зауважень, скарг з приводу знаходження земельної ділянки у занедбаному стані не надходило. Він був та є членом ГО "Авангард-2", тому право на користування земельною ділянкою залишається за ним.

Посилаючись на викладені обставини, просив позов задовольнити.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.08.2013 року позов задоволено частково; визнано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯИ №638106 для ведення садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Прилиманська сільська рада, ГО "Авангард-2" ділянка НОМЕР_1, виданого на ім.`я ОСОБА_3 - недійсним.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 рішення суду не оскаржує.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

ОСОБА_2 з червня 1991 року був і є членом кооперативу "Авангард-2", який на теперішній час є ГО "Авангард" (а.с.14).

На підставі рішення правління від 12.10.1991 року йому була передана земельна ділянка площею 0,06 га, за № НОМЕР_1, яка розташована на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Дані обставини підтверджені матеріалами справи і не оспорюються сторонами

10.12.2006 року ОСОБА_2 належним чином звернувся до Овідіопольської РДА з заявою про передачу у власність вищевказаної земельної ділянки та відповідно до діючого законодавства отримав висновки від компетентних установ щодо можливості її приватизації.

10.12.2009 року Овідіопольською РДА було прийняте розпорядження №1469 про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 даної земельної ділянки.

Не будучі членом ГО "Авангард-2", ОСОБА_3 07.07.2006 року звернулася до Овідіопольської РДА про передання у приватну власність цієї ж земельної ділянки, отримала висновки з компетентних установ, після чого, склавши акт про встановлення меж 18.03.2009 року, отримала розпорядження Овідіопольської РДА №222 від 05.03.2009 року про безоплатну передачу у її власність земельної ділянки в ГО "Авангард-2" на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, а в подальшому отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 638106 для ведення садівництва, площею 0,060 га, який 11.03.2010 року належним чином зареєструвала у компетентних установах.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що вищевказаний державний акт є недійсним, оскільки з боку Овідіопольської РДА та Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області під час надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки та за його затвердження і передання земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_3 без врахування прав та інтересів позивача був порушений порядок, передбачений ст.ст.116, 118 ЗК України.

При цьому, також керувався вимогами ст.ст.3, 15, 16, 152 ЗК України та відповідними нормами цивільно-процесуального законодавства.

Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають обставинам справи, наданим доказам та вищевказаним норма матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст.116 ЗК України підставою набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку є розпорядження Овідіопольської РДА від 05.03.2009 року про передачу їй у власність спірної земельної ділянки, яке ніким не оспорене і не скасоване судом, в зв'язку з чим в порушення ст. 16 ЦК України суд безпідставно визнав державний акт недійсним, є неспроможними.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і здійснюється на підставах і в порядку, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , ЗК (435-15) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є членом ГО "Авангард-2" і спірна земельна ділянка була надана йому в користування в 1991 році. З членів організації він не виключався, від користування земельною ділянкою не відмовлявся, в установленому законом порядку вона в нього не вилучалася.

При викладених обставинах, рішення Овідіопольської РДА про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_3 даної земельної ділянки і висновок Відділу земельних ресурсів Овідіопольського району від 18.12.2006 року про відсутність обмежень та сервітутів на її використання та прав на неї третіх осіб, тобто прийнятих без врахування прав та інтересів позивача, вірно визнані судом незаконними.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами про визнання державного акту недійсним. Такий спір підвідомчий суду, що підтверджується роз'ясненнями, викладеними в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (v0007700-86) від 16.04.2004 року з наступними змінами.

Відповідно до ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Тобто, колегія вважає, що визнання недійсним державного акту на право приватної власності на спірну земельну ділянку, виданого на ім.`я ОСОБА_3, відповідає вимогам вказаної норми права.

Посилання в скарзі на те, що суд помилково дійшов висновку щодо порушення прав та інтересів позивача, є безпідставні з вищевказаних мотивів.

За таких підстав, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог закону і відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга представника ОСОБА_3 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.