Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нантського районного суду Одеської області від 09 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про витребування майна із чужого незаконного володіння,

04.12.2006 Р. позивач звернувся із позовом до суду до Балтської міської ради, в якому зазначив, що він є власником 16 секцій огорожі вартістю 1140 грн., які, у червні 2003 року, передав відповідачу.

Однак відповідач кошти йому не сплатив.

Рішенням Балтського районного суду від 22 листопада 2006 року у задоволенні вимог про визнання договору купівлі-продажу дійсним та стягнення коштів відмовлено, оскільки договір не укладений у простій письмовій формі.

Це рішення набрало чинності.

Посилаючись на те, що відповідач незаконне, не повернувши гроші, заволодів його майном, позивач просив задовольнити вимоги.

Заперечивши проти позову, відповідач послався на те, що позивач, який був міською головою, в рекламних цілях надав благодійну допомогу дитячій установі.

Рішенням суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по суті спору, через те, що він у порушення ст. 41 ч.3 Конституції України протиправно позбавлений права власності на майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, участників процесу, колегія судців вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суд в рішенні зазначив, що сторони у порушення ст. 44 ЦК України 1963 року, уклали угоду в усній формі.

Оскільки Балтська міська рада Одеської області набула право власності на 16 секцій огорожі у момент їх передачі, а позивач не довів свого права на спірне майно, суд прийшов до висновку про поновлення строку для звернення до суду та відмовив у позові про витребування майна із чужого незаконного володіння.

З такими висновками суду погодитися неможливо через те, що вони не грунтуються на законі.

Справа № 22ц-737/08 Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Мясківська І.М. Доповідач Фадєєнко А.Ф.

За загальними правилами цивільного законодавства право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Рішенням суду від 22.11.2006 p., яке набрало чинності, позивачу відмовлено у визнанні дійсним договору купівлі-продажу 16 секцій огорожі, який відбувся у червні 2003 року, через те, що сторонами не виконані правила ст. 44 ЦК України, 1963 року стосовно письмової форми договору.

Тому вважати, що відповідач не є власником спірного майна, не можливо.

У зв'язку з цим, висновок суду про те, що Балтська міська рада набула право власності на 16 секцій огорожі у момент їх передачі, а позивач ніяким чином не може довести свого права на спірне майно, не грунтується на законі (а.с. 30).

Відповідач не оспорював ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, те, що 16 секцій огорожі належали позивачу і знаходились у його гаражі (а.с 26).

Оскільки відповідач заволодів спірним майном без відповідної правової підстави, власник цього майна, заявивши вимоги, 04.12.2006 p., тобто у період дії Цивільного Кодексу України (435-15) 2004 року, вправі витребувати його на підставі ст. 387 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що він є добросовісним набувачем, на правовідносини сторін не розповсюджується.

Доказів про те, що позивач безвідплатно передав спірне майно відповідачу, у справі відсутні.

Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.

Із матеріалів справи № 2-963/2006 р. за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним (а.с. 2) вбачається, що з позовом про поновлення його порушеного права позивач звернувся 31.05.2006 р.

Після постановления судом рішення по цієї справі - 22.11.2006 р. (а.с. 35), 04.12.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про витребування свого майна від відповідача (а.с. 2).

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про поновлення строку звернення до суду, з яким погоджується колегія суддів.

Однак суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у разі поновлення строку порушене право підлягає захисту.

Пропуск строку без поважних причин є самостійною підставою для відмови у позові, а необгрунтовані вимоги строком позовної давності не захищаються.

Тому поновлення строку та відмова у позові по суті, як зазначив суд у резолютивній частині, взаємно виключають один одного.

З урахуванням викладеного, рішення суду у частині відмови у позові підлягає скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення суду у новій редакції.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч. 1 п. п.3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 листопада 2007 року скасувати.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Балтську міську раду Одеської області повернути ОСОБА_1 16 (шістнадцять) секцій огорожі, які знаходяться на території дитячого садка № 7, у м. Балта, Одеської області.

Рішення колегії суддів апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з моменту проголошення через Верховний Суд України.