159/1728/13-ц Про приведення у відповідність самовільно перепланованих та переобладнаних приміщень загального користування до попереднього стану - 19.09.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про приведення у відповідність самовільно перепланованих та переобладнаних приміщень загального користування до попереднього стану, за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року,

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 червня 2013 року позов виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області задоволено повністю.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести самовільно переобладнані приміщення загального користування, а саме, туалетне приміщення означене в технічному паспорті під номером "242", кабіну гігієни означену в технічному паспорті під номером "245" та коридор означений в технічному паспорті під номером "247" на четвертому поверсі у гуртожитку №2 по вулиці Залізничній в місті Ковелі до попереднього стану, визначеного технічною документацією - технічним паспортом виготовленим на приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 бюро технічної інвентаризації станом на 07.09.2004 року.

Також стягнуто у рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 114 грн. 70 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідачів подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні відповідачі, їх представник подану апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечила, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

При розгляді справи судом правильно встановлено і це підтверджується наявними у справі належними доказами, що відповідачу ОСОБА_2 згідно ордера №38 від 13.12.2001 року та договору від 04.08.2004 року надано у користування кімнати №429 та №431, а відповідачу ОСОБА_3 згідно ордера №42 від 28.12.2001 року та договору від 04.08.2004 року надано у користування кімнати АДРЕСА_1 (а.с. 7 - 8, 12 - 13). Вказаний гуртожиток знаходиться у власності позивача, що підтверджується рішенням Ковельської міської ради Волинської області від 22.04.2004 року №18/16 та розпорядженням Ковельського міського голови від 29.07.2004 року №342, яким затверджено акт прийому-передачі нерухомого майна (а.с. 5 - 6).

Також судом встановлено, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без дозволу виконавчого комітету міської ради проведено переобладнання та перепланування приміщень загального користування, а саме: приміщення туалету та кімнати гігієни демонтовано, а приміщення коридору переобладнано, розділено навпіл і приєднано до кімнат відповідачів. Зазначені обставини відповідачами не заперечувались.

Главою 4 ЖК УРСР (5464-10) , яка регламентує порядок користування гуртожитками не передбачено можливості мешканців гуртожитку проводити будь-які перепланування та перебудови в приміщенні для тимчасового проживання.

Відповідно до ст.100 ЖК УРСР переобладнання та перепланування житлового приміщення провадиться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю й за умови надання згоди наймачами, членами їх сімей, наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Відповідно до ч.3 ст.100 ЖК УРСР наймач, який допустив самовільне переобладнання та перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Разом з тим вимоги ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлюють необхідність, у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту об'єктів містобудування, отримання дозволу на виконання таких будівельних робіт - документу, який засвідчує право на їх проведення і надається в установленому законом порядку інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без зазначеного дозволу, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що перебудова приміщень гуртожитку підпадає під ознаки реконструкції, переобладнання та перепланування нерухомих об'єктів згаданих в приведених вимогах Законів.

Як вбачається з матеріалів справи, передбачені законом дозволи на проведення зазначених робіт відповідачі не отримували, а тому правових підстав для їх здійснення не мали й вчинили самовільну перебудову приміщень загального користування гуртожитку, які підлягають приведенню в попередній стан.

Відповідно до встановлених обставин справи та вимог зазначених норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі здійснивши переобладнання приміщень загального користування в гуртожитку з порушенням, зобов'язані привести самовільно переобладнані приміщення загального користування до попереднього стану.

Посилання апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності до уваги не беруться, оскільки вони були предметом дослідження в суді першої інстанції, а висновки щодо цих обставин викладено у мотивувальній частині судового рішення.

Щодо посилань апелянта на недійсність технічного паспорту, то такі доводи судом до уваги не беруться, оскільки як вбачається з матеріалів справи, цей технічний паспорт не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а зміни, що вносились до технічного паспорта повністю відображені у його додатках, а згодом і в технічному паспорті 2011 року. Крім того недійсність технічного паспорту сама по собі нічого не спростовує і тому правильно не прийняте судом першої інстанції до уваги як докази про порушення прав відповідачів.

Покликання представника відповідача на те, що переобладнання відповідачами приміщень загального користування здійснювалось відповідно до містобудівних умов складених і підписаних керівником органу містобудування та архітектури і робочих проектів розроблених ПП "Ковелькомунпроект" суд вірно не взяв до уваги, оскільки ці докази не є належними на підтвердження наявності дозволу виконкому відповідачем на проведення переобладнань в приміщеннях загального користування.

Крім того, як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи №2641 на приміщення гуртожитку (а.с.56, 59, 198, 224, 245, 250, 260) на переобладнання інших приміщень загального користування виконком надавав згоду за заявами мешканців гуртожитку, а робочі проекти на переобладнання цих приміщень погоджувалися з органом містобудування та архітектури.

В даному судовому засіданні відповідачі не заперечували тієї обставини, що проведення ними переобладнань в зазначених приміщеннях загального користування відповідно до робочого проекту перепланування, розробленого ПП "Ковелькомунпроект" не погоджено з органом містобудування та архітектури.

Ця обставина підтверджується і відповідями виконкому Ковельської міської ради від 12.09.2013 року на звернення відповідачів, які подані ними в даному судовому засіданні.

Надані відповідачами в даному судовому засіданні фототаблиці №№1-22 доводять факт проведення ними переобладнань в належних їм кімнатах та приміщеннях загального користування відповідно до дослідженого в даному судовому засіданні робочого проекту перепланування, який розроблено не лише по кімнатах відповідачів. Проте з матеріалів цього робочого проекту вбачається, що органом місцевого самоврядування погоджено перепланування лише кімнат 113, 115 і не погоджено перепланування в інших кімнатах, в тому числі і відповідачів.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду, оскільки були предметом дослідження в суді першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку з посиланням на норми чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до норм ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції, - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.