УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2008 року
Справа №22ц-4155 2007 р.
|
Головуючий у 1 інстанції Коцюрба М. П.
Категорія 18 Доповідач Антоненко B.I.
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І., суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М. А., при секретарі Кобець І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства "ООКОР" про стягнення боргу за договором позики.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
встановила:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на його користь 26650 грн. боргу за договором позики, штраф у сумі 37443-25 грн. та 3% річних, посилаючись на те, що 20 лютого 2002 року він надав відповідачу у тимчасове користування фінансову допомогу у сумі 26650 грн. із зобов"язанням повернути вказану суму до 20 лютого 2006 року. До цього часу відповідач позику не повернув.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 29 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26650 грн. боргу, 3% річних у сумі 1182-82 грн. та судові витрати у справі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з"ясування обставин справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що 20 лютого 2002 року позивач надав відповідачу у тимчасове користування фінансову допомогу у сумі 26650 грн. із зобов"язанням повернути вказану суму до 20 лютого 2006 року. До цього часу відповідач позику не повернув.
2
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з того, що між сторонами у простій письмовій формі був укладений договір позики на суму 26650 грн., яку до цього часу не повернуто. Суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення штрафу у сумі 37443-25 грн., оскільки положення ст. ст. 374 - 376 ЦК України 1963 року такої можливості не передбачали.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду від 29 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.