Головуючий у І інстанції Крупінська С.С.

Категорія 29 Доповідач Стрільчук В.А.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Русинчука М.М.,

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Мазура Д.Г., Козюти Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Західного оперативного командування, Луцької гарнізонної житлової комісії, Волинського обласного військового комісаріату, Луцької міської ради про визнання права на житло та надання житла за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 28 жовтня 2005 року,

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 28 жовтня 2005 року позов задоволено частково. Постановлено визнати за ОСОБА_1 право на забезпечення житлом відповідно до ч. 2 п. 18 Положення "Про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України".

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до управління Західного оперативного командування, Луцької гарнізонної житлової комісії, Волинського обласного військового комісаріату, Луцької міської ради про надання житла відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення в частині відмови в позові і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неналежну оцінку обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцької гарнізонної житлової комісії від 20 травня 2002 року визнано право ОСОБА_1 на отримання житлового приміщення з врахуванням положень ч. 2 п. 18 Положення "Про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра Оборони України № 20 від 3 лютого 1995 року (z0043-95) (далі - Положення). Законодавець визначив певний порядок реалізації вказаного права, згідно з яким необхідна наявність рішення гарнізонної житлової комісії та начальника гарнізону про надання житлового приміщення, на підставі якого виконавчий комітет ради народних депутатів видає ордер на вселення. Оскільки позивач такого рішення не представив, його вимоги про надання житла не можуть бути задоволені.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок регулюється житловим законодавством та Положенням, що діяло на час розгляду справи.

Згідно з ч. 2 п. 18 вказаного Положення як виняток за клопотанням командира та житлової комісії військової частини гарнізонна житлова комісія може розглядати питання про надання житла окремим військовослужбовцям поза чергою, з врахуванням його особистого вкладу у підвищення боєготовності військової частини. Про результати розгляду цього питання голова гарнізонної житлової комісії доповідає начальнику гарнізону для прийняття ним остаточного рішення та інформує про це командира військової частини.

Пунктом 20 Положення передбачено, що жиле приміщення, яке надається військовослужбовцю, має бути впорядкованим стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами позивач ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А1416 Луцького гарнізону. В квітні 2002 року командир цієї військової частини та його житлова комісія звернулися з клопотанням про надання позивачу житла в позачерговому порядку на підставі п. 18 Положення (а. с. 6а-7). 20 травня 2002 року Луцька гарнізонна житлова комісія постановила надати ОСОБА_1 житлову площу в зазначеному порядку (а. с. 8), про що голова комісії рапортом доповів начальнику Луцького гарнізону (а. с. 9).

3 грудня 2002 року Луцька гарнізонна житлова комісія згідно із своїм попереднім рішенням від 20 травня 2002 року постановила надати ОСОБА_1 на сім'ю з 4-х осіб трикімнатну квартиру АДРЕСА_1(а. с. 10).

24 листопада 2003 року позивач звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я (а. с. 11).

В грудні 2003 року заступник військового прокурора Луцького гарнізону вніс протест на вищезгадане рішення гарнізонної житлової комісії від 3 грудня 2002 року, покликаючись на його невідповідність вимогам законодавства - ст. 56 Житлового кодексу України та п. п. 8, 20 Положення, які передбачають можливість заселення лише збудованих жилих приміщень після передачі їх будівельною організацією замовнику, тоді як в даному випадку будинок, в якому надана квартира ОСОБА_1, на час внесення протесту не завершений, не прийнятий в експлуатацію і не переданий будівельною організацією Луцькій квартирно-експлуатаційній частині (КЕЧ) району (а. с. 20-21).

Наказом виконуючого обов'язки начальника Луцького гарнізону від 9 січня 2004 року рішення гарнізонної житлової комісії про надання позивачу житлової площі поза чергою скасовано (а. с. 22).

Таким чином, на час вирішення справи відсутні правові підстави для надання ОСОБА_1 житла.

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в означеній частині.

Рішення в частині визнання за ОСОБА_1 права на забезпечення житлом сторонами не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 28 жовтня 2005 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.