Справа № 22- 913/09 

Головуючий в 1 інстанції: Панченко О.М.

Доповідач: Желепа О.В.

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого: Желепи О.В. Суддів: Дербенцевої Т.П., Шахової О.В. При секретарі: Гайдай Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на

рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року в справі за

позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення

перешкод в користуванні та розпорядженні майном, вселення до квартири, визнання

добросовісним набувачем 1/3 частини квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_3

Володимировича, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах

неповнолітньої ОСОБА_6 до Державної виконавчої служби у

Деснянському районі м. Києва, Д 'яченка Євгенія Станіславовича, Спеціалізованого

державного підприємства "Укрспецюст", 3-ті особи: Деснянська районна державна

адміністрація в м. Києві, Орган опіки та піклування Деснянської РДА у м. Києві, БТІ м.

Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулі ніч Н.Ю. про

визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на 1/3 частину

квартири,

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явились в судове

засіданнія, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,

колегія суддів, -

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволені.

Вселено ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у володінні, розпорядженні та користуванні ним 1/3 частиною квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло.

В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними прилюдних торгів відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням представник ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити зустрічний позов про визнання прилюдних торгів недійсними. В скарзі зазначалось, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що ОСОБА_3 не був повідомленим про проведення перших прилюдних торгів, а про проведення торгів на яких відбулася реалізація його власності був повідомлений з запізненням. Апелянт посилається на те, що торги були проведені з порушенням Порядку проведення прилюдних торгів передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , оцінка об 'єкту була здійснена з порушенням Закону України "Про оцінку майна", а боржник взагалі не був повідомлений про таку оцінку. Крім того скарга містить доводи про порушення житлових прав неповнолітньої ОСОБА_6

В апеляційному суді представник ОСОБА_3 та ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_4 заперечував доводи скарги і зазначав, що частина спірної квартири придбана ним з прилюдних торгів, він належним чином оформив своє право власності на неї, а тому суд дійшов правильного висновку, що він є добросовісним набувачем, в якого не може бути витребувано майно, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання прилюдних торгів не дійсними, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення такого позову. Задовольняючи позов про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належність йому на праві власності частини спірної квартири та наявність перешкод у здійсненні своїх прав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як вони в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм

майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які

не суперечать закону.

Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного

набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових

рішень.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на даний час належить на праві власності: 2/3 частини ОСОБА_5, 1/3 частина квартири ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.09.2005 року №4788. (а.с. 121-122 т. 1).

07.12.2004 року Київська міська філія СДП "Урспец'юст" отримала від ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва заявку на реалізацію арештованого майна, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_3, майно якого було конфісковано за вироком суду (а.с. 67 т. 1). До зазначеної заявки відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" додавались копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2003 року, копія виконавчих листів (а.с. 81-82 т. 1), копія довідки БТІ про те, що 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 (а.с. 94 т.1), копія плану за поверхами (а.с. 85 т.1), копія постанови про призначення експерта та копія експертної оцінки, копія довідки ЖЕК (а.с. 91 т.1), копія постанови про накладення арешту.

07.12.2004 року між Київською міською філією СДП "Урспец юст" та ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва був укладений договір № 4280026 про реалізацію арештованого майна (а.с. 79 т.1).

Відповідно до п.3.5 Тимчасового положення листом від 24.12.2004 року СДП "Укрспец'юст" повідомило державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації, що підтверджується реєстром вхідної кореспонденції СДП "Укрспец"юст" (а.с. 86 т. 1).

В зазначений день торги не відбулися у зв"язку із відсутністю заявок на участь в них, про що філія повідомила сторони виконавчого провадження листом від 30.12.2004 року (а.с. 96 т.1). Відповідно до ч.3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було проведено переоцінку спірного майна. На підставі даного акту СДП "Укрспец 'юст" опублікувала в газеті "Експрес об"ява" від 03.02.2005 року інформаційне повідомлення про те, що 18.02.2005 року відбудуться повторні прилюдні торги з реалізації вказаного майна (а.с. 102 т.1), про що листом від 15.02.2005 року повідомила державного виконавця, стягувача та боржника, також повідомивши стартову ціну реалізації, яка згідно акту переоцінки майна №33/19 від 20.11.2005 року знижена на 30%.(а.с. 100 т.1).

ОСОБА_4 - позивачем за основним позовом та ОСОБА_8 було подано заявки на участь у прилюдних торгах з реалізації майна ОСОБА_3 (а.с. 104-105 т.1).

18.02.2005 року відбулися прилюдні торги з реалізації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, переможцем яких згідно протоколу проведення прилюдних торгів №4280026-2 став ОСОБА_4 (а.с. 106 т.1).

У відповідності зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04 1999 року, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Прилюдні торги - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої, з одного боку, є покупець - учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа, а з другого - продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, яка організовує та провадить ці прилюдні торги за договором з Державною виконавчою службою. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну.

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність. Визнання такої угоди недійсною можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) .

Суд першої інстанції, правильно встановив вищенаведені обставини справи, перевірив доводи сторін наявними в справі доказами і дійшов правильного висновку, що правових підстав, передбачених ЦК України (435-15) для визнання недійсними угоди про передачу 1/3 частини спірної квартири у власність позивача ОСОБА_4 немає.

Доводи апеляційної скарги, про порушення прав неповнолітньої ОСОБА_6, укладанням такої угоди та реалізацією майна з прилюдних торгів, на правильність постаовленого рішення не впливають, так як наявними в справі доказами достовірно встановлено, що на торгах реалізовувалась частка засудженого ОСОБА_3, а неповнолітня ОСОБА_6 на час проведення прилюдних торгів власником будь-якої частки в спірній квартирі не була. Житлові права ОСОБА_6 також не порушені, оскільки судом встановлено, що остання поживає в спірній квартирі, 2/3 частини якої належать на праві власності її опікуну ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги, в частині порушення Порядку проведення прилюдних торгів передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , здійснення оцінки майна з порушенням Закону України "Про оцінку майна", не повідомлення боржника про оцінку майна, не приймаються до уваги, тому що вони спростовуються вищенаведеними доказами, а також актом опису майна, з якого вбачається, що при описі та накладенні арешту на майно та складанні такого акту державним виконавцем (а.с. 83-84 т.1), був присутній ОСОБА_9, який був членом сім"ї позивачів, батьком засудженого та власником особового рахунку на спірну квартиру, що підтверджується довідкою ЖЕК № 149 від 06.02.2004 року (а.с. 91 т.1). Згідно з п. 5.6.9 "Інструкції про проведення виконавчих дій", що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (z0865-99) присутність боржника при складанні акту опису і арешту майна була не обов'якова, достатньо присутності одного з повнолітніх членів сім'ї. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо порушення торгівельною організацією п. 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення торгів.. Як свідчить копія оголошення про час, місце та дату проведення перших торгів, торгівельна організація дала відповідне оголошення в термін за 15 днів до проведення торгів, а саме 14.12.2004 року, а торги були призначені на 29.12.2004 року, таким чином п. 3.5 Положення були виконані повністю, а п.3.11 даного Положення містить вказівку на необхідність письмового повідомлення боржника та державного виконавця про проведення прилюдних торгів без встановлених строків. Те ж саме стосується і проведення повторних прилюдних торгів.

Судом першої інстанції, також правильно було враховано, що дії державного виконавця, щодо арешту та оцінки майна, в установленому законом порядку позивачами за зустрічним позовом не оскаржувались.

Слід зазначити, що апеляційна скарга містить лише вищенаведені посилання на порушення порядку проведення прилюдних торгів, а також доводи, щодо порушень, вчинених державними виконавцями, під час оцінки реалізованого майна та його арешту.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною та настання у зв'язку з цим певних юридичних наслідків.

Врахувавши зазначені вимоги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції правильно було встановлено, що позивач за основним позовом ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, який придбав частину спірної квартири в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Тобто при вирішенні даної цивільної справи, слід також обов'язково враховувати вимоги ч. 2 ст. 388 ЦК України, відповідно до якої у ОСОБА_4 придбане ним на прилюдних торгах майно витребувано бути не може, навіть при визнанні неправомірними дій працівників державної виконавчої служби. У цьому випадку, згідно з частиною 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" та частиною 2 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження", шкода (збитки), заподіяна державними виконавцями фізичним - та юридичним особам під час виконання рішення суду, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом.

Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують законності рішення суду.

Суд при винесенні рішення правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.