Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Пікуль А.А., Нежури В.А.,

при секретарі Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.2013 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до ОСОБА_1, третя особа: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про виселення відповідача та її малолітнього сина ОСОБА_2 з квартири, -

У жовтні 2011 ПАТ "Діамантбанк" звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив виселити відповідача та її малолітнього сина ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.11.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано свідоцтво про належність позивачу на праві власності вказаної квартири, оскільки прилюдні торги не відбулися і банк, як стягувач, виявив бажання залишити за собою непродану квартиру, яка раніше належала боржнику ОСОБА_1 Право власності банку на вказану квартиру також було зареєстровано в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.2013 позов Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до ОСОБА_1, третя особа: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про виселення відповідача та її малолітнього сина ОСОБА_2 з квартири - задоволено.

Виселено ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1.

Справа № 2605/17339/12 2605/17339/12757/9402/132604/15836/122604/15836/12753/8214/13 № апеляційного провадження: 22-ц-796/9386/2013Головуючий у суді першої інстанції: Маринченко М.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, з підстав невірного з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. А саме апелянтом зазначається, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання заявленого відповідачем про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи за її позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи - Головне управління юстиції у м. Києві, Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк", відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання незаконною та скасування вчиненої приватним нотаріусом нотаріальної дії, оскільки вважає, що розгляд останньої справи вплинув б на рішення, яке оскаржується. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді Соколової В.В., пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 319 ЦК України, входив з того, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ПАТ "Діамантбанк",проте на даний час відповідач разом із малолітньою дитиною продовжують проживати в квартирі, тим самим, перешкоджають позивачу користуватися своєю власністю, тому суд усунув перешкоди у користуванні власністю позивачу шляхом виселення відповідача та її малолітню дитину із спірного житлового приміщення.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 07.03.2008 між позивачем та відповідачем був укаладений іпотечний договір, за яким відповідач з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит від 07.03.2008 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

04.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру для задоволення вимог банку за договором про іпотечний кредит від 07.03. 2008.

На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження та спірну квартиру передано ПП "Нива-В.Ш." для реалізації на прилюдних торгах, проте у зв'язку з відсутністю покупців прилюдні торги, згідно повідомлення ПП "Нива-В.Ш." № 2113 від 05.09.2011, визнано такими, що не відбулися.

Відповідно до Акта №464/13 про передачу майна стягувачу від 17.10.2011 квартиру АДРЕСА_1 було передано держаним виконавцем у власність ПАТ "Діамантбанк" на підставі його заяви від 26.09.2011.

Згідно свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 21.11.2011, право власності на майно, що складається з двокімнатної квартири, загальною площею 50, 14 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 6982564 грн. належить ПАТ "Діамантбанк", оскільки торги не відбулись і стягувач - ПАТ "Діамантбанк" виявив бажання залишити за собою непродане майно.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 33082423 від 06.02.2012 право власності на спірну квартиру зареєстровано в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за ПАТ "Діамантбанк".

Згідно ч. 4 ст. 109 ЖК виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.17 цього Закону виконавчі написи нотаріусів належать до виконавчих документі, які підлягають виконанню в порядку визначеному даним Законом, тобто в тому порядку, що передбачений для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На час розгляду справи неправомірність набуття ПАТ "Діамантбанк" права власності на спірне майно, а отже його право на володіння, користування та розпорядження вказаним майном не встановлено, а тому має місце порушення прав позивача, яке підлягає захисту, оскільки відповідач та її малолітній син проживаючи у спірній квартирі чинять такі перешкоди.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови в задоволенні заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі не можуть бути прийняти до уваги суду в якості підстав для скасування рішення суду, так як на момент ухвалення оскаржуваного рішення провадження в іншій справі не було відкрито, що вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 (а.с. 173-175). Посилання представника відповідача на порушення кримінальної справи та надання відповідачу статусу потерпілої також не є підставою зупинення провадження у справі, оскільки кримінальна справа перебуває на стадії досудового розслідування. Положеннями ст.ст. 361- 365 ЦПК України передбачений порядок перегляду рішення за нововиявленими обставинами, який може бути застосований в подальшому, у разі якщо прийнятими у цих справах рішеннями будуть встановлені істотні для цієї справи обставини, що можуть вплинути на кінцевий результат.

Також, виходячи із принципу диспозитивності, не впливає на законність ухваленого у даній справі рішення наявність реєстрації у спірній квартирі ще однієї дитини відповідача - малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.2013- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти.