22-ц/796/4539/2013 Про стягнення суми заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно - 22.08.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біосистем", ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біосистем", Орган опіки та піклування Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору,-

У жовтні 2010 року позивач пред'явив позов до відповідача, в якому просив стягнути на його користь суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Позивач зазначав, що 17.05.2007 року між ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", та ТОВ "Біосистем" було укладено договір про відкриття кредитної лінії №114-В/07, із встановлення ліміту кредитної лінії 800000,00 доларів США, з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 16.05.2010 року зі сплатою 14% річних. В порядку забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ "Біосистем" 29.05.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Станом на 04.10.2010 року сума заборгованості становить 59 501,86 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 32222,96 доларів США, за відсотками - 1516,41 доларів США, пені за прострочення погашення кредиту - 25516,08 доларів США, пені за прострочення сплати процентів - 246,41 доларів США. Повідомлення-вимоги про сплату заборгованості залишились без відповіді, а тому позивач був вимушений звернутися до суду.

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним іпотечний договір, зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з державного реєстру іпотек іпотечний договір із скасуванням заборони відчуження квартири., посилаючись на те, що договір було укладено помилково, на момент підписання якого в квартирі, яка є предметом іпотеки була і на теперішній час зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_3.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 12 листопада 2012 року в задоволенні позову ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з таким висновком суду, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким позовні вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права,неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність їх висновкам суду.

Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб, що з"явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 17.05.2007 року між ЗАТ "БАНК НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Біосистем" в особі генерального директора товариства ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 114-В/07, із встановленням ліміту кредитної лінії 800 000 доларів США, з кінцевим строком повернення кредитних коштів - до 16.05.2010 року, зі сплатою 13 % річних .

В забезпечення взятих ТОВ "Біосистем" зобов"язань, 29.05.2007 року між ЗАТ "Банк НРБ" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 3695, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1

Згідно з копіями довідок ЖБК "Буревісник-9", засвідчених судом першої інстанції, в квартирі АДРЕСА_1 постійно зареєстрована та проживає з 12.02.2000 року донька ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 1998 року народження ( а.с. 139,140).

Звернувшись з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно, позивач послався на невиконання ТОВ "Біосистем" умов кредитного договору.

ОСОБА_1, звернувшись до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, 1998 року народження, з позовом про визнання недійсним іпотечного договору указаного вище, зазначала, що на момент його укладення в квартирі, яка є предметом іпотеки, була зареєстрована та проживала її неповнолітня донька, про що було відомо ЗАТ "БАНК НРБ" і дозвіл Органу опіки та піклування на його укладення не надавався, що є порушенням вимог чинного законодавства та порушує права її неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнаючи спірний іпотечний договір недійсним, суд встановив та виходив з того, що на момент його укладання, 29.05.2007 року, в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала з 12.02.2000 року донька іпотекодавця ОСОБА_1, ОСОБА_3, 1998 року народження, проте в порушення вимог чинного законодавства, дозвіл органом опіки та піклування на укладення іпотечного договору не надавався.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Згідно з роз"ясненями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

На підставі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК України, ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов"язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов"язання.

Дані норми закону регулюють питання щодо захисту дітей, які є власником (співвласником) нерухомого майна, або мають право на користування жилим приміщенням.

Як зазначалося вище, відповідно до довідок ЖБК "Буревісник-9", неповнолітня ОСОБА_3, 1998 року народження, з 12.02.2000 року, тобто на момент укладення іпотечного договору, постійно проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 тобто мала право на користування предметом іпотеки.

За обставин того, що іпотечний договір не відповідає вимогам вищевказаних норм закону з підстав відсутності дозволу органу опіки та піклування на надання ОСОБА_1 письмових зобов"язань, то він є нікчемним, а тому доводи апеляційної скарги про те, що саме ОСОБА_1 була надана довідка з відсутнім в ній записом про реєстрацію та проживання її неповнолітньої доньки в квартирі АДРЕСА_1, враховуючи відсутність оригіналу даної довідки, на правильність висновків суду не впливають, оскільки позивачем не спростовано факт реєстрації та проживання ОСОБА_3 на момент укладення іпотечного договору або фіктивність наданих ЖБК "Буревісник-9" довідок про її реєстрацію в квартирі, що є предметом іпотеки, саме з 12.02.2000 року.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313- 315, 319 ЦПК України,колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.