№ справи:116/1313/13-ц 

Головуючий суду першої інстанції:Тімофеєва Г.О. 

№ провадження:22-ц/190/3876/13

Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П. 

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді: Руснак А.П., суддів: Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А., при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Донської сільської ради Сімферопольського району до ОСОБА_6, треті особи приватне підприємство "Жилкомсервіс Клен", орган опіки та піклування Донської сільської ради Сімферопольського району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АРК від 08 травня 2013 року,

Донська сільська рада Сімферопольського району звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивач є власником гуртожитку. Відповідачка була зареєстрована з 04.12.2004 року у цьому гуртожитку у кім. НОМЕР_1, але з 2006 року за даною адресою не проживає, речей, які належать відповідачці у гуртожитку не має та вона не сплачує за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 08 травня 2013 року позов Донської сільської ради Сімферопольського району - задоволено.

Визнано ОСОБА_6, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, кім. НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Донської сільської ради Сімферопольського району судові витрати у сумі 114 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до переоцінки доказів,посилань на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема,суд не дав належної оцінки обставинам вселення і проживання у спірних кімнатах ОСОБА_7 та порушив права неповнолітнього сина відповідачки також зареєстрованого у спірному житлі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що гуртожиток у АДРЕСА_1 належить адміністративно-територіальній громаді в особі Донської сільської ради. Відповідачка вселилася до гуртожитку без відповідного ордеру на вселення, однак зареєстрована за цією адресою у кім. 313, 314.

Як це не заперечувалося відповідачкою у судовому засідання у гуртожитку вона разом із сином не проживає з 2007 року. Однак, причини цього є поважними на її думку, оскільки без законних на це підстав до кімнат вселився ОСОБА_7, якому незаконно було видано ордер на житло, яке не було вільним. Але й після скасування рішення сільради за протестом прокурора про надання житла, ОСОБА_7 продовжує мешкати у кімнатах, чим перешкоджає відповідачці користуватися ними.

Задовольняючи позов Донської сільської ради про визнання ОСОБА_8 такою, що втратила право користування спірними житловими приміщеннями, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність ОСОБА_8 понад термін, встановлений ст. 71 ЖК України, не викликана поважними причинами.

С такими висновками суду судова колегія погоджується, як такими що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового Кодексу України" (v0002700-85) у справах про визнання наймача або члена його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на перешкоджання їй у проживанні, незаконно вселеної до спірних кімнат особою.

Однак, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України нею не доведено цих заперечень.

Суд, дійшовши такого висновку зазначив, що жодного звернення до Донської сільської ради - органу, який видав ордер на вселення ОСОБА_7 до спірного житла не було, не зверталася за захистом своїх прав відповідачка до прокуратури чи суду, тощо. Її звернення з заявою до міліції мало місце вже після пред'явлення позову, як і сплата заборгованості за користування спірними приміщеннями.

Доводи апелянта щодо порушень прав неповнолітньої дитини - сина відповідачки ОСОБА_9, не можна прийняти до уваги. Він зареєстрований у спірному житлі відповідно до виписок з книги реєстрації і позовні вимоги про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщення не пред'являлися.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АРК від 08 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.