Справа №0601/1972/12 

Головуючий у 1-й інст. Палазюк В.М.

Категорія 27 Доповідач Худяков А. М.

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Широкової Л.В.,

Снітка С.О.,

при секретарі судового засідання Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом. В обґрунтування позову позивач зазначав, що у жовтні 2012 року він придбав у відповідача автомобіль "СНRYSLER VOYAGER", 1994 року випуску, за 2000 доларів США і 820 грн. Як з'ясувалось пізніше, свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля було підроблено, а державний номерний знак зареєстрований за іншим транспортним засобом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач згідно зміненої позовної заяви (а.с.26-28) просив стягнути з відповідача завдані матеріальні збитки на суму 8100 грн., оскільки решту грошей відповідач йому повернув у добровільному порядку.

рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення; якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні докази того, що позивач зазнав шкоди з вини відповідача.

Проте, повністю з таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки він зроблений всупереч ст. 213, 214 ЦПК України без дотримання судом вимог щодо повного з'ясування обставин справи, обґрунтовування рішення належними доказами.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий првочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 одержав у ОСОБА_2 2000 доларів США (що по курсу складають 16200 грн.) і 820 грн. в рахунок оплати купівлі - продажу автомобіля "СНRYSLER VOYAGER", 1994 року випуску, а останній передав йому автомобіль з техпаспортом і номерним знаком НОМЕР_1 (а.с.59).

Проте, висновком фахівця-спеціаліста №14 від 14.11.2012 року встановлено, що бланк свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобіля виготовлений з порушенням фабричних технологій, та не відповідає стандарту підприємства, що здійснює їх виготовлення.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договору купівлі - продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 не може реалізувати своє право, як власник автомобіля "СНRYSLER VOYAGER", 1994 року випуску.

Як вбачається з розписки (а.с.60) ОСОБА_3 зобов'язався повернути ОСОБА_2 8160 грн. в рахунок боргу, пов'язаного з автомобілем "СНRYSLER VOYAGER", 1994 року випуску, відтак позов ОСОБА_2 є обґрунтованим і таким, що підлягає до часткового задоволення на вказану суму.

Суд першої інстанції на зазначені вище положення закону і обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права.

Що стосується рішення щодо вирішення спору про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині є обґрунтованим.

Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню й ухваленню нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314- 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2013 року в частині відмови в позові про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 8100 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 грн.60 коп.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.