Справа № 212/3622/13-ц 

Головуючий у 1-ій інстанції Тимошенко Т.І.

Провадження 22-ц/774/1800/К/13

Категорія 24 (1) 

Суддя-доповідач Турік В.П.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Турік В.П.

суддів - Зубакової В.П., Савіної Г.О.

при секретарі - Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 24 травня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за надані послуги електрозв*язку,

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" -Плутана Юлія Володимирівна,

відповідач - ОСОБА_7, -

26.08.10 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі-ВАТ "Укртелеком" ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за надані послуги електрозв*язку, посилаючись на те, що 24 листопада 1997 року з ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг електрозв*язку за адресою АДРЕСА_1, встановлено телефон НОМЕР_2 та відкрито особистий рахунок НОМЕР_1.

З березня 2006 року по листопад 2006 року ОСОБА_3 здійснювала розмови по вказаному телефону, але оплату за них не проводила, в результаті чого станом на 01 січня 2008 року має дебіторську заборгованість в сумі 3343 грн.04 коп. та з урахуванням прострочених 3% річних від простроченої суми, а саме 137 грн.68 коп. загальна сума заборгованості склала 3480 грн.72 коп.

В остаточній редакції позивач просив стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованостів 3341 грн.65 коп.. та судові витрати 25,50 грн. і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 105,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 24 травня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ " Укртелеком" борг у сумі 3341 грн.65 коп. та судові витрати 25,50 грн. і витрати на ІТЗ 105,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 вважає рішення незаконним, винесеним з порушенням ст..ст. 212, 213 ЦПК України. Суд не обґрунтував своєї відмови у задоволенні заяви про застосування позовної давності, що є підставою для зупинення чи переривання перебігу позовної давності, передбачених ст. 264 ЦК України. Також судом взагалі не враховано той факт, що вона з 01.10.2001 року не проживає за адресою, за якою позивач надає послуги. Крім того позивач є неналежним.

В запереченнях позивач вважає рішення законним і обгрунтованим, та просить відхилити апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 1997 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг електрозв*язку за адресою АДРЕСА_1. Позивач ПАТ "Укртелеком" своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачу послуги електрозв*язку. ОСОБА_3 за надані послуги проводила своєчасно та в повному обсязі, однак з березня 2006 року по листопад 2006 року абонент здійснювала розмови по вказаному телефону, але оплату за них не проводила, в результаті чого станом на 01 січня 2008 року мала заборгованість 3343 грн.04 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з доведеності позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вже зазначалося, відповідач ОСОБА_3 є споживачем послуг зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання послуг електрозв'язку від 24.02.1997 року (а.с. 6,7).

Обов'язки споживача таких послуг визначено Законом України "Про телекомунікації" від 18.11.2003р. №1280-IV (1280-15) із змінами та доповненнями та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2005р. №720 (720-2005-п) із змінами та доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин, а також умовами укладеного між сторонами договору.

Так, п. 5 ч.1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" покладає на споживачів телекомунікаційних послуг обов'язок дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Обов'язок своєчасно вносити плату за користування телефоном покладений на ОСОБА_3 як споживача телекомунікаційних послуг й п. 2.2.3 укладеного між сторонами договору.

Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося відповідачкою ОСОБА_3 те, що вона не здійснює оплати за надані за даною адресою послуги зв'язку, оскільки в квартирі, де встановлено телефон вона не проживає, телекомунікаційними послугами не користується.

Згідно п. 31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживач має право на відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором.

Пунктом 7.3. договору від 24.11.1997 року передбачено, що споживач (ОСОБА_3) має право скасувати цей Договір за відсутності потреби у послугах, однак зобов'язана повідомити про це Виконавця ( ПАТ "Укртелеком") письмово не пізніше, ніж за 1 місяць (а.с. 6-зворот).

Оскільки, відповідач ОСОБА_3 із такою заявою до виконавця послуг - ПАТ "Укртелеком" станом на період нарахування заборгованості (з березня 2006 року по листопад 2006 року) не зверталась, відсутність її за даною адресою не звільняє від обов'язку виконувати умови договору від 24.11.1997 року, який є чинним та обов'язковим до виконання сторонами відповідно до ст. 526 ЦК України.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення на відповідачку обов'язку зі сплати заборгованості, що утворилася з березня 2006 року по листопад 2006 року в сумі 3 341,65 грн. Та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності є безпідставними.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Саксаганського районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_3 заборгованості в сумі 3 480,72 грн. 20 лютого 2008 року було видано судовий наказ, який ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2010 року скасовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 (v0014740-11) "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

В суді першої інстанції під час розгляду позову ПАТ "Укртелеком" відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог, заявлених за межами трирічного строку.

Проте, підстав для застосування строку позовної давності суд першої інстанції не мав, адже строк позовної давності перервано подією - зверненням ПАТ "Укртелеком" із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 20 лютого 2008 року.

Колегія погоджується з висновком суду про те, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість, з врахуванням строку позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України, починаючи з березня 2006 року, та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Не може погодитись колегія суддів і з доводами апеляційної скарги про те, що ПАТ "Укртелеком" є неналежним позивачем по справі, оскільки здійснив уступку вимоги суми боргу ТОВ "Купер Прайс", оскільки договір факторингу між ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Купер Прайс" укладено 14.06.2012 року, а з даним позовом ПАТ "Укртелеком" звернулося до суду у серпні 2010 року (а.с. 5).

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи. Судом не допущено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 312- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.