123/4483/13-ц Про позбавлення батьківських прав - 16.07.2013 Прийняття

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В. суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О. при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Київського районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року,

В квітні 2013 року Служба у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулась з позовом до ОСОБА_9 про позбавлення батьківських прав щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

Вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.03.2012 року, малолітні: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 були відібрані від матері без позбавлення батьківського піклування. Малолітні перебувають у КРУ "Дитячій будинок "Ялиночка". Але до теперішнього часу ОСОБА_9 не виконала покладених на неї за рішенням суду обов'язків, не створила необхідних умов для належного виховання та проживання дітей, ніколи не відвідувала дітей та не цікавилася ними за весь період їх перебування в дитячих установах. Житло у якому вона проживає в січні 2011 року постраждало від пожежі та дотепер не відновлено. Крім того, за місцем реєстрації ОСОБА_9 характеризується негативно, зловживає спірними напоями, не працює.

рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року позов задоволено частково; попереджено ОСОБА_9 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3; покладено на Службу у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя АР Крим контроль за виконанням ОСОБА_9 батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей; стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір 114,70 грн.

В апеляційній скарзі Служба у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Спір розглянуто у відсутності прокурора. Вирішуючи питання по суті, суд не врахував доведених по справі обставин, на які посилався позивач, та інтересів дітей. Не звернув увагу на те, що попереднім рішенням ОСОБА_9 вже було дано нагоду змінити ставлення до дітей, але вона самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, участі в їх вихованні та утриманні не приймає. Під час перебування дітей у КРУ "Будинок дитини "Ялиночка", вона жодного разу їх не відвідувала.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає таким вимогам.

За п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"N 3, 30.03.2007р. (v0003700-07) особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 СК, а саме у разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Водночас Верховний Суд роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

рішенням Київського райсуду від 5.03.2012р., яке набрало чинності, встановлено, що відповідачка не створила необхідних умов для виховання дітей, залишала їх на мати, яка зловживає спиртними напоями, що ставило під загрозу їх життя та здоров'я. Відповідачка ніде не працювала, діти були недоглянуті, хворіли, перебували в антисанітарних умовах, у зв'язку з чим, булі відібрані у матері з передачею органам опіки та піклування, а в подальшому розміщені у дитячих установах. На їх утримання з відповідачки стягнені аліменти.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що ОСОБА_9 за час перебування дітей у дитячих установах не змінила ставлення до дітей. Не виконує батьківських обов'язків, не надає допомоги, не виказує інтересу до дітей, не зробила ніяких дій щодо покращення житлових умов, що може розцінюватися як байдужість та може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Проте, дійшовши таких висновків, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити у позові про позбавлення батьківських прав, обмежившись попередженням відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дітей. При цьому суд посилався лише на "позитивну критику відповідачки до самої себе".

Колегія не може погодитися з цими висновками, як такими, що суперечать встановленим судом обставинам, не відповідають інтересам дітей та суперечать закону.

Принципом 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного та гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові та зрозумілості. Вона повинна зростати на утриманні й за відповідальністю батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. При цьому найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути керівним принципом для тих, на кому полягає відповідальність за його освіту і навчання.

Формально посилаючись на зазначені положення, суд першої інстанції не врахував інтересів дітей. Встановивши, що до позивачки вже застосовані заходи примусового характеру - відібрання дітей, які не вплинули на її ставлення до дітей, не змінили її поведінку на краще, суд взагалі не обґрунтував, чи відповідає інтересам дітей відмова в позові. Суд врахував тільки інтереси самої відповідачки, яка лише обіцяла змінитися, але нічим не підтвердила своїх намірів ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді. Посилаючись на відсутність матеріальних можливостей утримувати дітей, ОСОБА_9 не змогла пояснити своєї байдужесті до дітей, яких вона не відвідувала за час перебування у дитячій установі. На час апеляційного перегляду справи відповідачка не представила позитивних характеристик, як й раніш ніде не працює.

Оцінюючи у сукупності всі обставини справи та зібрані по справі докази, а також враховуючи інтереси дітей, колегія приходить до висновку про недоцільність попередження відповідачці та необґрунтованість відмови у позові.

Виходячи з цього, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, позов Служби у справах дітей Київської

, районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах малолітніх дітей задовольнити, позбавити ОСОБА_9 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; передати дітей органу опіки та піклування для подальшого вирішення питання про передачу дітей на виховання у дитячі установи.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 309 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити;

заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року скасувати:

позов Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити;

позбавити ОСОБА_9 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3;

передати дітей органу опіки та піклування;

стягнути з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір 107,30 грн.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.