640/6587/13-ц Про стягнення заборгованості за депозитним договором - 09.07.2013 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення заборгованості за депозитним договором, -

В квітні 2013 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" і просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 59638,65 грн., 3% річних в розмірі 6099,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 3 липня 2008 року уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах (золоті) зі сплатою 5% річних строком на 1 рік.

3 липня 2009 року відповідач відмовив йому повернути вклад з нарахованими відсотками. 3 грудня 2009 року відповідач самовільно, без його згоди, перевів кошти з депозитного рахунку на поточний рахунок в банківських металах (золоті). Відповідач безпідставно ігнорував вимоги про видачу коштів з цього поточного рахунку.

20.04.2012 року та 29.05.2012 року позивач письмово звертався здійснити переказ коштів з поточного рахунку на свій рахунок в банку VAB у сумі 24,10 тр. унцій золота. 3 січня 2013 року банк виплатив першу частину вкладу позивачу.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити 3% річних за період користування коштами позивача з 04 грудня 2012 року по 03.01. 2013 року (30 днів), а також з дня, коли депозит мав бути повернутий 03.07.2009 року по 09.02.2010 року (221 день), разом 251 день. Сума зобов'язання складає 22,76 тр. унцій золота внеску на депозит від 03.07.2008 року, та 1.13 унцій нарахованих відсотків за термін депозиту (з 03.07.2008 року по 30.06.2009 року), а загалом 23,89 тр. унцій золота.

Позивач вважав, що три відсотки за 251 день складають 23,89х(251/365)х0,03 =0,493 унції золоту, що за курсом НБУ складає 29819,33 грн. за кожний з двох переказів .

З моменту подачі обох доручень на переказ 20.04.2012 року та 29.05.212 року до дати повернення вкладу (03.01.20013) минуло більш ніж 220 днів. Строки виконання переказу прострочені більш ніж на 200 днів. Розмір пені за прострочення невиконаних переказів складає 20% (по 0,1% за день). Позивач згоден одержати пеню в розмірі 10% суми переказу, що складає 59638,65 грн.

Відповідач проти позову заперечував.

рішенням суду позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_5 пеню в розмірі 29819 грн.33 коп.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_5 відсотки в розмірі 5809 грн72 коп.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" судовий збір до Державного бюджету в розмірі 356 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом не дано належної оцінки його доводам, рішення суду протерічіть вимогам ЦК України (435-15) . Розрахунок суду щодо простроченого зобов'язання неправильний, не врахована інфляція за час прострочення зобов'язання.

В апеляційній скарзі ПАТ "КБ "Надра" просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судом першої інстанції не враховано, що згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року №15-93 (15-93) окремим видом валютних цінностей є банківські метали. Відповідно до ст. 1 зазначеного Декрету банківські метали це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Відповідно до п.5 гл.1 та підпункту "а" пункту 3.10 розділу ІІІ Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 06.08.2003 року №325 (z0749-03) не допускається використання банківських металів як засобів обігу та засобу платежу (крім сплати процентів у банківських металах). Банківські метали відносяться до валютних цінностей та не є грошовими коштами, використання їх є обмеженим, а тому по відношенню до банківських металів не може застосовуватись примусові заходи стягнення за невиконання грошових зобов'язань, передбачених ст. 625 ЦК України.

Суд зазначені обстави не врахував і безпідставно частково задовольнив позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає. Апеляційна скарга ПАТ "КБ "Надра" підлягає задоволенню, рішення суду зміненню, скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 і ухваленні в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2008 року між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах "Золотий вклад для фізичних осіб". Згідно договору вкладник передає, а банк приймає на вкладний рахунок банківський метал - золото у зливках всього 708 грамів, що складає 22,76 тройських унцій. Договір укладено строком на 12 місяців до 03.07.2009 року з виплатою 5% річних.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення суми вкладу з відсотками. Як вбачається з листа банку від 09.07.209 року, 09.07.2010 року відповідач відмовився повернути банківський вклад.

Суд дійшов висновку, що відповідач дійсно прострочив виконання грошового зобов'язання. Суд першої інстанції вважав, що відповідачем прострочено зобов'язання і на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України з банку на вимогу позивача необхідно стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З таким висновком суду погодитися неможливо.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити, зокрема 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. Згідно зазначеного закону відповідальність наступає за порушення грошового зобов'язання.

Поняття грошового зобов'язання наведене в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Згідно ст.1 зазначеного Закону грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законними платіжними засобами, обов'язковими до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 193 ЦК України види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюється законом. Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) визначено, що окремим видом валютних цінностей є банківські метали.

Відповідно до ст.1 зазначеного Декрету банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і в порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року №516 (z1256-03) , передбачено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбаченому договором, відповідно до заяви вкладника у національній валюті. Згідно розділу 4 договору від 03.07.2008 року банк видає вкладникові суму нарахованих процентів зливками банківського золота вагою не менш 20 грамів. Залишок від суми нарахованих процентів, що не є кратним 20 грамам банк сплачує в гривнях за офіційним курсом банківських металів НБУ на дату сплати процентів.

Таким чином, зобов'язання, які виникли між сторонами у справі не є грошовими і норма ст. 625 ЦК України в даному випадку не застосовується.

Суд першої інстанції зазначені обставини не врахував і безпідставно стягнув на користь позивача пеню в розмірі 29819 грн.33 коп. та відсотки в розмірі 5809 грн.72 коп.

Колегія задовольняє апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра", скасовує рішення в частині задоволення позову і стягнення на користь позивача зазначених сум.

Колегія ухвалює нове рішення в цій частині і відмовляє у задоволення позову. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відсутні підстави до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 356 грн.29 коп. у спеціальний фонд Державного бюджету України.

Оскільки суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, то скасовувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інших грошових коштів немає.

В іншій частині, в якій відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову, зазначене рішення залишається без змін.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 - відмовити.

Апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задовольнити.

рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення і у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили негайно але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.