Справа №22-ц/796/7915/2013 

Головуючий у 1-й інстанції: Полякова Л.В.

Доповідач: Невідома Т.О.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Невідомої Т.О.

суддів: Пікуль А.А., Усика Г.І.

при секретарі: Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" про стягнення безпідставно одержаних коштів,

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" (далі - ОСББ "Волинь") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ "Волинь" суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 9 116,65 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСББ "Волинь" про стягнення безпідставно одержаних коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ "Волинь" на користь ОСОБА_3 450,00 грн. безпідставно одержаних коштів та судовий збір в сумі 214,60 грн.

В задоволенні іншої частини вимог зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСББ "Волинь" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСББ "Волинь" про стягнення безпідставно одержаних коштів задовольнити у повному обсязі.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просив рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року скасувати в частині задоволення позову ОСББ "Волинь" та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСББ "Волинь", в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, звертають увагу на те, що ОСОБА_3 жодних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, як споживач від ОСББ "Волинь" фактично не одержувала, та заперечує факт існування будь-яких фактичних відносин з ОСББ "Волинь", до того ж в ході судового розгляду справи, останнє, як позивач, не довело та не підтвердило документально факт надання ним таких послуг. ОСОБА_3 не відмовлялася від укладення договору з ОСББ "Волинь", договір, який було запропоновано позивачем не відповідає формі типового договору відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19- 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 (529-2009-п) "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". Зазначають, що нарахування та стягнення плати за житлово-комунальні послуги без договору та фактичного надання таких послуг є незаконним та безпідставним. Вважають порушеними судом першої інстанції ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. ст. 10, 60 ЦПК України. Також вважають безпідставним та необґрунтованим наданий суду розрахунок заборгованості за опалення, а тому, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСББ "Волинь" у цій частині. Крім того, ОСББ "Волинь" провело нарахування за опалення не тільки без договору, а і за той період, в який ОСОБА_3 власником квартири не була - березень, квітень 2010 року, оскільки право власності на квартиру було зареєстровано відповідачкою з 20 квітня 2010 року. Також посилається на те, що судом було порушено положення ст. ст. 19, 25 Конституції України, ст. ст. 11, 13, 15, 20, 322, 360, 382, 641, 642 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 60 ЦПК України, ст. ст. 19, 20, 21, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (529-2009-п) , Постанови КМУ №869 від 01 червня 2011 року (869-2011-п) "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) , Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №141 від 27 серпня 2003 року "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя" (z1155-03) .

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити з наведених в них підстав.

КокоровецьО.В. в інтересах ОСББ "Волинь" проти апеляційних скарг заперечував, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання особисто не з'явилася, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, забезпечила явку в судове засідання своїх уповноважених представників, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу по АДРЕСА_1 ОСББ "Волинь" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 з 01 березня 2010 року (т.1, а.с.7).

Відповідно до свідоцтва Головним управлінням житлового забезпечення від 01 квітня 2010 року, виданого на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення №420-С/КІ, відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 72,10 кв. м. (т.1, а.с.17).

Відповідно до виставлених ОСББ "Волинь" рахунків відповідачкою було сплачено 805,22 грн. за житлово-комунальні послуг на підставі квитанції від 05 серпня 2012 року, в подальшому плату за утримання будинку та прибудинкової території не вносила.

ОСББ "Волинь" порушило перед судом питання про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги в сумі 9 116,65 грн.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення безпідставно одержаних коштів, просила стягнути з ОСББ "Волинь" безпідставно одержані кошти в розмірі 1255,52 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за виставленим позивачем рахунками сплатила 805,52 грн. плати за комунальні послуги, а також 450,00 грн. за послуги охорони прибудинкової території.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 322, 360, 382, 509, 526, 642, 1212 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) та дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСББ "Волинь" про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, а також про стягнення з ОСББ "Волинь" на користь ОСОБА_3 450,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як було встановлено, відповідачці ОСОБА_3 було направлено ОСББ "Волинь" пропозицію укласти договір відносин власника квартири АДРЕСА_1 та управителя від 03 лютого 2011 року. Проте, вказана пропозиція не була прийнята відповідачкою у зв'язку із невідповідністю умовам типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №141 від 27 серпня 2003 року (z1155-03) (т.1, а.с.53). Станом на час розгляду справи питання щодо укладення договору між сторонами не врегульовано, між сторонами існує спір щодо відповідності умов договору запропонованого ОСББ "Волинь" умовам типового договору.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Статтями 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Форма та зміст (умови) типовою договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 (529-2009-п) "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

При цьому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оплата ОСОБА_3 по факту надання послуг свідчить про прийняття пропозиції та встановлення фактичних договірних відносин з приводу надання житлово-комунальних послуг.

Частиною 3 ст. 642 ЦК України визначено право особи, яка прийняла пропозицію, відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" уразі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Разом з тим, відповідачкою не було надано суду належних доказів оформлення претензії до ОСББ "Волинь" з приводу ненадання або неналежного надання послуг у порядку, визначеному ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 частково оплачувала надані позивачем послуги, та погасила борг за березень та квітень 2010 року (т.1, а.с.145, т.2, а.с.242). 11 грудня 2010 року відповідачка зверталася до ОСББ "Волинь", держитлокомунінспекції, держінспекції по контролю за цінами з вимогою укласти ОСББ "Волинь" з нею договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також призупинити нарахування плати за цю послугу (т.1, а.с.36).

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на відсутність доказів надання ОСББ "Волинь" житлово-комунальних послуг. Відсутність письмового договору між ОСББ "Волинь" та власником не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на безпідставність нарахування ОСББ "Волинь" плати за опалення за той період, в який ОСОБА_3 не була власником квартири - березень, квітень 2010 року, право власності на квартиру було зареєстровано відповідачкою з 20 квітня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2009 року Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України ОСОБА_3 було передано квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 72,10 кв. м. за актом № 350. Відповідно до вказаного акту з моменту підписання цього акту власники квартири зобов'язуються утримувати її в належному стані, своєчасно сплачувати комунальні послуги (т.1, а.с.16).

Таким чином, ОСББ "Волинь" було правомірно нараховано плату за березень та квітень 2010 року, ураховуючи, що на цей час відповідачка ОСОБА_3 була власником майнових прав на вказану квартиру та була зобов'язана сплачувати комунальні послуги.

Як було встановлено, відповідно до листа Державної житлово-комунальної інспекції в м. Києві від 04 лютого 2011 року №172-23/26 тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території по будинку АДРЕСА_1 погоджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 листопада 2009 року № 1334 та складає 3,0 грн. за один кв. метр загальної площі квартири. Вказаний тариф погоджений також загальними зборами членів ОСББ "Волинь" (протокол загальних зборів від 28 липня 2009 року № ПС-02-09 ).

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року рішення загальних зборів членів ОСББ "Волинь" від 28 липня 2009 року, оформлене протоколом ПС-02-09 було визнано недійсним. Як було встановлено, такого рішення загальні збори членів ОСББ "Волинь" 28 липня 2009 року не приймали.

Разом з тим, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 17 квітня 2013 року, якими було визнано недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ "Волинь" від 28 липня 2009 року оформлене протоколом ПС-02-09, а також посилання апелянтів на порушення позивачем порядку нарахування до оплати послуг по опаленню, не звільняє ОСОБА_3 від виконання нею обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг, який покладено на неї законом.

Натомість, скасування рішення, на основі якого було визначено тарифи на нарахування плати за житлово-комунальні послуги може слугувати підставою для проведення в подальшому перерахунку нарахованої позивачем плати.

Крім того, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 листопада 2009 року № 1334, яким було погоджено тариф на обслуговування будинку та прибудинкової території по будинку АДРЕСА_1 на час ухвалення оскаржуваного рішення суду є чинним, доказів його скасування відповідачкою надано суду не було.

Судом першої інстанції було встановлено, що нарахування за опалення відбувається щомісячно на протязі року пропорційно опалювальній площі квартири.

Питання про проведення перерахунку нарахованої ОСББ "Волинь" плати на обслуговування будинку та прибудинкової території та опалення ОСОБА_3 перед судом першої інстанції не порушувала.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на неправильне застосування судом першої інстанції ст. ст. 19, 25 Конституції України, ст. ст. 11, 13, 15, 20, 322, 360, 382, 641, 642 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 60 ЦПК України, ст. ст. 19, 20, 21, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (529-2009-п) , Постанови КМУ №869 від 01 червня 2011 року (869-2011-п) "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", Постанови Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) , Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №141 від 27 серпня 2003 року "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя" (z1155-03) .

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСББ "Волинь" про стягнення безпідставно одержаних коштів та стягнення з ОСББ "Волинь" 450,00 грн. безпідставно одержаних коштів не оскаржується, а тому, підстави для перевірки апеляційним судом правильності висновків суду першої інстанції у цій частині відповідно до положень ст. 303 ЦПК України відсутні.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Всі викладені у апеляційних скаргах обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.