2-3412/11 Про стягнення грошової заборгованості за кредитним договором - 20.06.2013 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення грошової заборгованості, -

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа ПАТ КБ "Приватбанк", про стягнення грошової заборгованості(а.с.3-5).

Позивач зазначав, що 01 серпня 2005 року між КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року, відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 у строкове платне користування кредитну лінію у розмірі 42 520 доларів США, з оплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 8,8% річних зі строком повернення кредиту 01.08.2010 року на купівлю нерухомості.

У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року згідно якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 нежитлове приміщення №100, яке складається з поз.3-14,18, IV-1, УП-1 загальною площею 110,10 кв.м.

01.08.2005 року також укладено договір поруки DNU0GK00000586/1 від 01.08.2005 року між КБ "Приватбанк" та ним, ОСОБА_2, за яким він поручився за позичальника перед банком, та у разі невиконання позичальником зобов'язань, виступив як солідарний боржник.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту банк 12 грудня 2005 року пред'явив до нього, ОСОБА_2, вимогу про виконання обов'язку солідарного боржника.

22.03.2006 року він, як поручитель за вказаним кредитним договором, повністю погасив кредитну заборгованість на загальну суму 40 923,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ - 793,57 грн. за 100 доларів США станом на 17.11.2010 року, дату складання позовної заяви, складає 324 933,30 грн.

На підставі виконання ним, ОСОБА_2, зобов'язання за договором поруки від 01.08.2005 року, банк згідно акту про передачу боргових документів передав йому оригінал кредитного договору № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року, договір іпотеки № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року, технічну документацію МБТІ на предмет іпотеки, договір купівлі-продажу нерухомості від 01.08.2005 року, рег.№5304.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що виконав обов'язки боржника, ОСОБА_2, уточнивши позов у вересні 2011 року(а.с.52-54), просив на підставі ст.ст. 556, 557, 625 ЦК України стягнути з ОСОБА_3 суму основного зобов'язання - 324 933,30 грн.; суму пені - 975 288,00 грн.; суму за користування кредитом - 486 816 грн.; суму інфляційних - 327 240,33 грн. та судові витрати.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення грошової заборгованості задоволені частково(а.с.65-69).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 22 вересня 2011 року, а саме: суму основного зобов'язання - 324 933,30 грн.; суму пені - 975 288,00 грн.; суму відсотків за користування кредитом - 486 816,00 грн.; сплачені судові витрати в сумі 1820 грн., всього - 1 788 857,30 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року залишено без змін(а.с.97-99).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2012 року залишені без змін(а.с.132-133).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Також ОСОБА_1 зазначає, що суд неповно з'ясував обставини щодо правовідносин між ним та ОСОБА_3, з якою перебуває у шлюбі з 1993 року, чим порушив його права та інтереси, а також норми СК України (2947-14) , не залучив його до участі у справі(а.с.138-142).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По справі встановлено, що 01 серпня 2005 року між КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 42 520 доларів США, з оплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 8,8% річних зі строком повернення кредиту 01.08.2010 року на купівлю нерухомості(а.с.27-28).

01.08.2005 року в забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № DNU0GK00000586/1 від 01.08.2005 року, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року. В договорі зазначено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі п'яти днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору. До поручителя, який виконав зобов'язання боржника за кредитним договором, переходять права кредитора за кредитним договором і договору(ах) застави(іпотеки), укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (а.с.26).

Із повідомлення ПАТ КБ "Приватбанк" від 22.03.2006 року №984 вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № DNU0GK00000586 від 01.08.2005 року поручитель ОСОБА_2 сплатив у повному обсязі (а.с.24).

Встановивши, що ОСОБА_2, як поручитель ОСОБА_3, виконав перед ПАТ КБ "Приватбанк", кредитором останньої, взяті нею зобов'язання, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_2 грунтуються на законі і відповідно до вимог ч.2 ст. 556 ЦК України, згідно якої до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, задовольнив позов ОСОБА_2 про стягнення зазначеної суми.

З висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості заявлених поручителем ОСОБА_2 вимог до боржника ОСОБА_3 та їх доведеність погодилась колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області, про що зазначено в ухвалі від 01 серпня 2012 року (а.с.97-99).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена, зазначені рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2012 року залишені без змін (а.с.132-133).

Отже, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 безпідставні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд неповно з'ясував обставини щодо правовідносин між ним та ОСОБА_3, з якою перебуває у шлюбі з 1993 року, чим порушив його права та інтереси, а також норми СК України (2947-14) , не залучив його до участі у справі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки справа розглянута в межах заявлених поручителем ОСОБА_2 вимог, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, до боржника ОСОБА_3 в порядку ст. 556 ЦК України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд в рамках даної справи вирішив питання про його право власності на його майно безпідставні, оскільки такі питання не були предметом позову та судового розгляду.

Доводи щодо факту підробки кредитного договору та договору поруки не можуть бути взяті до уваги, оскільки перебувають за межами вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.