Справа № 22-ц/778/2731/13р. 

Головуючий у 1-й інстанції Васецька В.В.

Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Ломейка В.О.

Кухаря С.В.

При секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, нарахованої на заборгованість за аліментами за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа: Комунарський відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визначення розміру заборгованості, -

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, нарахованої на заборгованість за аліментами

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 01.07.1999 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №2-1456 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, на підставі якого Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ проводилось стягнення з відповідача аліментів. Проте, ОСОБА_4 аліменти не сплачував, хоча мав для цього достатньо коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 досягла повноліття, в зв'язку з чим виконавче провадження було закінчено.

За підрахунком державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ станом на 30.09.2012 року заборгованість по аліментам склала 32499,33 грн.

Пеня нарахована на заборгованість за аліментами за період в один рік до дати подання позову склала 118 622,55 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь 151 121,88 грн. в якості заборгованості за аліментами та нарахованої пені на борг за аліментами; стягнути з ОСОБА_4 на її користь понесені судові витрати.

В січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ, третя особа: Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ про визначення розміру заборгованості.

В обґрунтування позову зазначав, що згідно виконавчого листа №2-1456 виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на нього покладено обов'язок сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, 1994 року народження, в розмірі ? частини щомісячного заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожитого мінімуму на дитину відповідного віку.

31 серпня 2012 року він отримав вимогу державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ Божко К.І. про необхідність з'явитись до ВДВС та довідку-розрахунок заборгованості за аліментами від 30.08.2012 року, згідно якої станом на 30.08.2012 року в нього наявна заборгованість в сумі 32929,67 грн. Він надав довідку про доходи з місця роботи, на підставі якої державний виконавець зробив перерахунок заборгованості, яка станом на 30.09.2012 року визначена в розмірі 17247,58 грн. На підставі постанови державного виконавця від 25.09.2012 року, в зв'язку з направленням виконавчого листа №201456 до Комунарського ВДВС ЗМУЮ за місцем його роботи, виконавче провадження в Жовтневому ВДВС Запорізького МУЮ було закінчено. Розмір заборгованості в постанові визначено в сумі 17247,58 грн. Таким чином, вважає, що довідка надана ОСОБА_3 про розмір заборгованості не може бути взята судом до уваги, оскільки її видано державним виконавцем після закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене просив суд визначити розмір заборгованості за аліментами на утримання дочки ОСОБА_5, 1994 року народження в сумі 17247,58 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, нарахованої на заборгованість за аліментами задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пеню по аліментам в сумі 118 622,55 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1186 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення розміру заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за аліментами, ухвалити в цій частині нове, яким визнати чи заборгованість ОСОБА_4 по аліментам в сумі 30277,07 грн. та стягнути з ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_4 на її користь судовий збір в сумі 454,15 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про часткове задоволення позову, а саме стягнути з нього 7684,53 грн. пені.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Встановлено, що 01 липня 1999 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист №2-1456 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_5, на підставі якого Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ проводилось стягнення з відповідача аліментів.

ОСОБА_4 аліменти не сплачував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 досягла повноліття, в зв'язку з чим виконавче провадження було закінчено.

За підрахунком державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ станом на 30.09.2012 року заборгованість по аліментам склала 32499,33 грн.

Пеня за один рік в сумі 118 622,55 грн. нарахована за правилами статті 196 СК України.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з платника аліментів пені в сумі 118 622 грн. 55 коп.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 32499 грн. 33 коп., оскільки за цією сумою проводиться примусове стягнення за виконавчим листом № №2-1456 виданим 01.07.1999 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.

Приймаючи до уваги встановлену заборгованість в сумі 32499 грн. 55 коп., яку підтвердив в судовому засіданні державний виконавець, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визначення іншого розміру заборгованості.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2013 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.