Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,

при секретарі - Іванову Ф.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів збережених без достатньої правової підстави, -

У вересні 2012 року позивач звернувся із позовом, уточнивши який зазначив, що між сторонами була усна домовленість про укладення в майбутньому договору будівельного підряду щодо ремонтних робіт у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1.

На виконання вищевказаної домовленості 30 червня 2010 року позивач передав відповідачу 156 000 грн. авансу на виконання ремонтних робіт, проте договір будівельного підряду укладений не був, відповідач не виконав ремонту та не придбавав будівельних матеріалів.

Оскільки відповідач безпідставно утримує вказану суму, позивач просив стягнути на свою користь із відповідача 156 000 грн. як набуті відповідачем без достатньої правової підстави(ст. 1212 ЦК України), крім того, 5 975.01грн. - 3% річних, 4128.80 грн. інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, 15295.48 грн. проценти.(а.с. 1-15)

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що отримавши вищевказані гроші бригада будівельників під його керівництвом виконала роботи з будівництва мансардного поверху над квартирою позивача.(а.с. 39-50)

рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково стягнуто на його користь із ОСОБА_1 156 000 грн. набутих коштів та 15295.48 грн. процентів за безпідставне збереження грошей, в іншій частині вимог - відмолено. (а.с.73-76)

В апеляційній скарзі відповідач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у позові. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не взяв до уваги показання свідків, що відповідач здійснював роботи з будівництва мансардного поверху під час якої виконувались роботи та передавались позивачу придбані будівельні матеріали.(а.с.97-116)

В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

ОСОБА_2 в судове засідання не прибув про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином про що у справі є докази.(а.с. 124-127)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч. 2 ст. 638 цього Кодексу, договір також укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом встановлено, що 30 червня 2010 року позивач ОСОБА_2 передав а відповідач ОСОБА_1 отримав аванс на виконання будівельних робіт 71 000 грн. та на придбання матеріалів 85 000 грн. про що була складена розписка.(а.с. 70)

Строки виконання будівельних робіт та їх обсяг в розписці не визначався.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 зазначав, що отримавши від позивача вищевказані гроші придбав будівельні матеріали та бригада будівельників під його керівництвом за замовленням позивача виконала роботи з будівництва мансардного поверху над квартирою позивача.

Такі пояснення відповідача підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема:

Платіжними, банківськими документами на придбання будівельних матеріалів у липні - вересні 2010 року, кошторисом будівельних робіт, актом виконаних робіт на суму, яка перевищує зазначену у розписці від 30 червня 2010 року.(а.с. 138-139, 149-167)

Приписом від 20.10.2011 року, за змістом якого вбачається, що у належній позивачу квартирі проведені ремонтні роботи з перепланування - добудовані 2 нових балкони та розширено існуючий балкон на рівні 3-го поверху.(а.с. 43)

Листом КП ЖЕК "Ярославська" від 03 листопада 2011 року, за яким зазначено, що власник квартири АДРЕСА_1 надав узгоджену в установленому порядку проектно-дозвільну документацію на влаштування жилих приміщень у просторі горища над квартирою НОМЕР_1 вищезазначеного будинку.(а.с. 42)

Факт виконання будівельних робіт з будівництва мансардного поверху над квартирою позивача представник позивача ОСОБА_4 не заперечував і в суді апеляційної інстанції, доказів виконання цих будівельних робіт іншою особою (організацією) не надав, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Колегія суддів роз'яснила право, проте сторони не заявляли клопотань про призначення судової будівельної експертизи.

За таких обставин висновок районного суду про набуття відповідачем грошей та їх збереження без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України) та застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 1048 ЦК України, що регулюють договір позики суперечить наявним у справі доказам та є помилковим.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 314 ЦПК України, рішення районного суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог із ухваленням нового про відмову в позові.

Оскільки апелянт просив скасувати судове рішення в повному обсязі, проте в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь із відповідача 5 975.01 грн. - 3% річних, 4128.80 грн. інфляції на підставі ст. 625 ЦК України рішення районного суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 303, п. 1, 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 лютого 2013 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і стягнення на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 156 000 грн. збережених без достатньої правової підстави та 15 295.48 грн. процентів за безпідставне збереження грошей і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_2.

В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Справа № 22ц/796/8617/2013

Головуючий у першій інстанції -СербінаН.Г.

Доповідач -Левенець Б.Б.