22-ц/796/4510/2013 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 22.05.2013 Прийняття

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт-Інвест", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.01.2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт-Інвест", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_1; солідарно з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Західінкомбанк" - 12085013,98 грн. заборгованості за кредитним договором, а також солідарно стягнуто з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі - 2000 грн. В частині стягнення з відповідачів на користь ПАТ "Західінкомбанк" штрафу у сумі 140000 грн., на підставі п. 4.1.7 Кредитного договору у розмірі 2 % від суми кредиту - відмовлено, також перераховано розмір пені та інфляційного збільшення, з урахуванням умов додатковому договору від 17.10.2009 року № 0703/08-2, укладеного між сторонами. На користь ПАТ "Західінкомбанк" з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" стягнуто сплачену суму судового збору у розмірі - 3219 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в який ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд у іншому складі суду. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та не повне дослідження судом обставин справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення. Вказує на те, що рішення було винесене за його відсутності, що позбавило його можливості надати свої заперечення проти позову, звернутись до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та вважає, що судом не було застосовано вимог ч.1 ст. 559 ЦК України на підставі якою порука є припиненою.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт-Інвест", ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи належними чином повідомленими, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, долучені до справи, не з'явилися.

Виходячи з положень ч.2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за їх відсутності.

Представник ПАТ "Західінкомбанк" вважав,що апеляційна скарга підлягає відхиленню,оскільки рішення суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення осіб,що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, отримуючи кредит позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, а також сплатити проценти в розмірі та на умовах, передбаченими кредитним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.03.2008 року між ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником є ПАТ "Західінкомбанк") та ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" був укладений кредитний договір № 0703/08-2, за умовами якого, ТОВ "БІФ "Граніт-Інвест" було надано кредит для здійснення господарської діяльності, в сумі 7000000 грн. строком до 17.10.2008 року. ТОВ "БІФ "Граніт-Інвест"., в свою чергу, зобов'язався прийняти грошові кошти, належним чином використати їх та повернути банку вказані кредитні кошти,сплатити проценти за користування грошима у розмірі 19 % річних,, а у разі невиконання (неналежного виконання) - здійснити повне погашення суми кредиту, процентів за користуванням кредитом із нарахуванням індексу інфляції, в семиденний строк з моменту отримання письмової вимоги банку.

22.07.2008, 14.10.2008, 17.10.2008 та 01.12.2008 року між ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") та ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест", в особі директора ОСОБА_2, були укладені додаткові договори до кредитного договору № 0703/08-2 від 07.03.2008 року, якими подовжено термін користування кредитом до 17.10.2009 року включно та визначено відсоткову ставку за користування кредитом з 01.12.2008 року на рівні 2 % річних. (а.с. 12-15).

На забезпечення виконання ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" зобов'язань за кредитним договором, 07.03.2008 року ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_1, уклали договір поруки № 0703/08-7. Цього ж дня ТОВ КБ "Західінкомбанк" з ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0703/08-6.

Умовами договорів поруки, визначено що цією порукою забезпечуються вимоги банку щодо сплати кожного і всіх боргових зобов'язань за кредитним договором № 0703/08-2 від 07.03.2008 року та додатковими до нього договорами, з яким поручителі ознайомлені у повному обсязі.

03.10.2012 року між ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 0703/08-8 за умовами якого ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання за невиконання ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" зобов'язань в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором та укладеними додатковими угодами, погасити заборгованість у розмірі 2000 грн.

Банком здійснено надання кредитних коштів,що відповідачами не заперечується.

Однак,відповідачі,у порушення положень статті 1054 ЦПК України та умов укладених договорів, свої зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів у встановлені строки не виконали, в наслідок чого утворилась заборгованість, яка й до тепер є не погашеною.

У разі невиконання зобов'язань по погашенню заборгованості,відповідно до умов Розділу 3 кредитного договору, щодо зобов'язань сторін, позивач має право у разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов договору, у семиденний строк з дня отримання письмової вимоги відповідачами, вимагати повернення кредиту, процентів, неустойки, збитків та інших зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Досудові вимоги банку № 283/2, надіслані відповідачам 14.06.2012 року про повернення коштів, залишені ними без задоволення.

Заборгованість ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест", за кредитним договором станом на 15.10.2012, склала - 7 000 000 грн. - основного боргу; 496 440,88 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитними коштами (не сплачувались з квітня 2009 року) та штрафні санкції : 140 000 грн.- штраф (2% від суми кредиту); 4 989 112, 56 грн.- пеня та 1 820 000 - інфляційні втрати ( за період з 2009 по 2011 рік).

Суд правильно визначив, що нарахування штрафних санкцій з жовтня 2008 року, суперечить укладеному між сторонами додатковому договору від 17.10.2009 року № 0703/08-2, яким продовжено термін користування кредитними коштами до 17.10.2009 року та вірно визначив розмір пені згідно до п. 3.2.5 кредитного договору за період з 18.10.2009 року по 30.09.2012 року - 3 440 573, 10 грн. та розмір інфляційного збільшення боргу за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 року - 1148000 грн.

Посилання апелянта на те, що суд позбавив його можливості приймати участь у справі, подати зустрічну позовну заяву та свої заперечення проти первісного позову спростовуються матеріалами справи. Скаржник був належним чином повідомлений про судові засіданні, призначені на 05.12.2012 та 22.01.2013 року, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи, та письмова заява, ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із сімейними обставинам,для отримання правової допомоги (а.с. 87, 89, 105).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Частиною 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки, вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин. Явка до суду, відповідно до статті 27 ЦПК України є правом, а не обов'язком сторони. Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дати призначених судових засідань, зокрема про судове засідання 22.01.2013 року, про причини неявки суд не повідомляв, суд підставно вважав, що відповідач не з'явився до суду без поважних на те причин.

За положенням ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки № 0703/08-7 укладеного між ТОВ КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк"), ТОВ "Будівельно-інвестиційна фірма "Граніт - Інвест" та ОСОБА_1, Поручитель приймає на себе зобов'язання при невиконані Позичальником зобов'язань перед Кредитором в строки та на умовах, що обумовлені кредитним договором та додатковими до нього договорами, укладеними між Кредитором та Позичальником, погасити кредитну заборгованість у розмірі 7 000000,00 грн.; нараховані за користування кредитними коштами проценти в розмірі, передбаченому в кредитному договорі та додатковими до нього договорами; неустойку, збитки, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, шляхом перерахування суми заборгованості в повному обсязі в 3 (три) денний строк на рахунок Кредитора чи внесення готівки в касу Кредитора.

У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя ( зокрема встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним). При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Як убачається із матеріалів справи, поручитель, ОСОБА_1,. погодився з усіма умовами договору, підписавши його власноручно і без застережень. Згідно протоколу загальних зборів ТОВ "БІФ "Граніт-Інвест",№ 4, головою зборів, ОСОБА_1, та засновниками було погоджено необхідність пролонгування кредитного договору № 0703/08-2 від 07.03.2008 року до 17.10.2008 року, що також свідчить про обізнаність поручителя щодо усіх істотних умов договору та додаткових до нього договорів. Умови договору не можуть вважатись такими, що порушують права і інтереси відповідача, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1 ЦК України). ОСОБА_1 міг відмовитись від укладення договору поруки на таких умовах,що визначені цим договором. Крім цього, за додатковими договорами до кредитного договору № 0703/08-2 від 07.03.2008 року подовжено термін користування кредитом до 17.10.2009 року включно; визначено відсоткову ставку за користування кредитом з 01.12.2008 року на рівні 2 % річних, що свідчить про зменшення обсягу відповідальності поручителя, тому вимоги ч.1 ст. 559 не можуть бути застосовані.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про те, що договір поруки, укладений між позичальником, кредитором та поручителем ОСОБА_1, не є припиненим, оскільки ОСОБА_1 погодив зміну обсягу відповідальності, підписавши договір поруки, яким взяв на себе зобов'язання в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором та укладеними додатковими угодами, погасити кредитну заборгованість інші боргові зобов'язання, що випливають з кредитного договору та додаткових до нього договорів. До того ж, слід зауважити, що укладеними додатковими договорами, обсяг відповідальності поручителя було зменшено.