441/4657/12 Про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та водопостачання - 21.05.2013 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2013 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та водопостачання, -

У травні 2011 КПТМ "Криворіжтепломережа" звернулося із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та водопостачання .

В обгрунтування позову зазначило, що відповідачу надавалися послуги з постачання опалення та гарячого водопостачання, які останньою сплачувались не в повному обсязі, а тому утворилась заборгованість по комунальним платежам в сумі 4340,69грн. за період з 01.01.2002р. по 01.07.2011р.

Посилаючись на ці обставини позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість в сумі 4340,69грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2013 року позов КПТМ "Криворіжтепломережа" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість по оплаті за опалення та водопостачання за період з 01.01.2003р. по 01.07.2011р. в сумі 3985,31грн. та судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд не врахував, що з позивачем не укладався договір; суд неправомірно не застосував строк позовної давності до виниклих правовідносин.

Крім того, суд не взяв до уваги, що згідно акту звірки за період у межах строку позовної давності з листопада 2009 року по листопада 2012 року було нараховано 5732,39грн., сплачено 3934,45грн. і борг становить 1794,94грн.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач КПТМ "Криворіжтепломережа" просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції, як законне та обгрунтоване, залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідач ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2002р. є власником АДРЕСА_1 та зареєстрованій в ній з 11.02.2003р. (а.с.6, 29).

У зв'язку з несплатою відповідачем в повному обсязі послуг за опалення та гаряче водопостачання утворилася заборгованість за період з 01.01.2002 року по 01.07.2011 року в сумі 4340,69 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з фактичного надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачу й обов'язку останньої сплачувати вартість отриманих послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню та підігріву гарячої води, які врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 (630-2005-п) року.

Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України "Про теплопостачання".

Частиною 1 ст. 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів з опалення і гарячого водопостачання і зазначений факт сторонами не оспорюється.

Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком відповідача, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за опалення та гаряче водопостачання.

Так, згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_6, відповідач оплату за надані послуги здійснювала не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка за період часу з 01.01.2002 року по 01.07.2011 року становить 24340,69 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано та у відповідності до положень ст. 162 ЖК України, Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) , Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3985,31 грн. на погашення боргу за опалення та гаряче водопостачання за період з 01.01.2003 року по 01.07.2011 року, оскільки у період з 01.01.2002р. власником квартири була ОСОБА_8, що підтверджується договором купівлі-продаж квартири і право власності у ОСОБА_6 виникло саме з моменту придбання квартири, а тому відповідач не має відношення до заборгованості за період з 01.01.2002р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

А стаття 257 ЦК України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).

З матеріалів справи убачається, що позивач звертався до Тернівського районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із боржника ОСОБА_6 заборгованості в сумі 4340,69грн. за період з 01.01.2002р. по 01.07.2011р.

28.11.2011 року було видано судовий наказ, який ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2012 року скасовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 (v0014740-11) "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, строк позовної давності переривався подією - зверненням КПТМ "Криворіжтепломережа" із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 28.11.2011 року.

Крім того, як вірно прийшов до висновку суд першої інстанції, відповідач здійснювала часткові виплати заборгованості починаючи з січня 2003 року по листопад 2005 року, мала перерву в платежах та знову періодично погашала заборгованість, що свідчить про визнання нею свого обов'язку по сплаті, переривання перебігу строку, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Доводи в апеляційній скарзі щодо не укладання договору між сторонами на надання послуг з постачання опалення та гарячого водопостачання є безпідставними, оскільки обов'язок по укладенню цього договору покладено саме на споживача і сторонами не оспорюється факт не надання саме цих послуг.

Відсутність укладеного між сторонами договору не спростовує висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення, оскільки суд виходив з фактичного надання позивачем послуг, а тому доводи відповідача про неукладання з КПТМ "Криворіжтепломережа" договору є необгрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і на підтвердження своїх вимог позивач надав докази надання відповідачу за місцем її проживання житлово-комунальних послуг.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.