221/377/13 Про відшкодування моральної шкоди. завданої отриманим професійним захворюванням - 16.04.2013 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" та Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка", Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справі:

представник відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - Артеменко Світлана Миколаївна,

представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, -

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка" (далі - ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка") та Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Кривбасзалізрудком") про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що працюючи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим 23.06.2010 року йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 40%. При переогляді 20.06.2011р. відсоток втрати професійної працездатності залишився незмінним та позивача визнано інвалідом третьої групи.

Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яку просив стягнути з ПАТ "Кривбасзалізрудком" у розмірі 109 400 грн. та з ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" у розмірі 109 400 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 12 лютого 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_4 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" на користь ОСОБА_4 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Стягнуто судовий збір на користь держави з ПАТ "Кривбасзалізрудком" та ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" у розмірі 214, 70 грн. у рівних частинах з кожного

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ "Кривбасзалізрудком" ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову до ПАТ "Кривбасзалізрудком" і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, суд розглянув справу у відсутності позивача та не врахував практику розгляду аналогічних справ у апеляційних судах Донецької та Дніпропетровської областей.

Факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, і позивач добровільно погодився на працю у шкідливих умовах.

Крім того, судом не взято до уваги відсутність первинного висновку МСЕК та підтвердження втрати працездатності після 01 червня 2013 року.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову до ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на те, що судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України замість спеціального Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) ; ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" є неналежним відповідачем по даній справі; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований та позивачем пропущено тримісячний процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, позивач при працевлаштування був поінформований про шкідливі умови праці та добровільно виконував такі роботи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представника відповідача ПАТ "Кривбасзалізрудком" позивач ОСОБА_4 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ "Кривбасзалізрудком" - Артеменко С.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг та письмових заперечень позивача ОСОБА_4 на апеляційну скаргу представника відповідача ПАТ "Кривбасзалізрудком", колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, працюючи 18 років 4 місяці, з яких: серпня 1990р. по серпень 1991р., з вересня 1992р. по червень 1996р. на шахті "Гвардійська" ВО "Кривбасруда" та ВАТ "КЗРК", правонаступником яких є ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 04.10.2000р. по 17.02.2012р. на шахті "Октябрська" ПАТ "Кривбасзалізрудком", з липня 1996р. по вересень 2000р. на шахті "Ювілейна" АТ та ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка", виконував роботи в умовах впливу виробничих вібрацій, параметри якого перевищували норми.

17.02.2012р. позивач звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, згідно зі ст. 38 КЗпП України (а.с. 5-12)

Рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 04.02.2010 року у ОСОБА_4 встановлена наявність професійного захворювання з основним діагнозом - вібраційна хвороба першої-другої ст. від дії комбінованих вібрацій, синдром полірадикулоневропатії з спондилоартрозом, двобічним плечолопатковим пері артрозом ПФС другого ст., деформуючим артрозом ліктьових ПФ першого-другого ст., колінних першого-другого ст. та дрібних суглобів кистей, гіпотрофією м'язів плечового поясу, синдромом периферичної ангіодистонії.

Актом № 8 розслідування хронічного професійного захворювання від 15 квітня 2010 року встановлена причина зазначених професійного захворювання - робота в умовах впливу виробничих вібрацій, параметри яких перевищували норми, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці".

Висновком МСЕК від 23 червня 2010 року ОСОБА_4 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 40 %.

При переогляді МСЕК від 20.06.2011 року ступінь втрати позивачем професійної працездатності залишився незмінним з наступним переоглядом 01 липня 2012 року. Позивача визнано інвалідом третьої групи з 01 липня 2011 року (а.с. 20).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 237-1 КЗпП й виходив з обов'язку відповідачів відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) з подальшими змінами та доповненнями.

Порушення відповідачами положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України "Про охорону праці", якими передбачено обов'язок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці встановлено актом № 8 розслідування хронічного професійного захворювання від 15 квітня 2010 року (а.с. 13-15), а тому доводи відповідачів про відсутність їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачеві безпідставні.

При цьому, доводи апеляційних скарг відповідачів про добровільність виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем, не знімають з відповідачів обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України "Про охорону праці" й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Спростовуються й доводи відповідачів щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманим ним професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Доводи представника відповідача ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (1105-14) в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2010 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_4, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з червня 2010 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України (322-08) та Закону України "Про охорону праці" (2694-12) , а не відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , норми якого є спеціальними.

Доводи апеляційної скарги ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" про те, що в даному випадку тільки на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212 (z0136-96) , висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого.

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_4 в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди й без висновку МСЕК.

Доводи представника відповідача ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" про те, що судом не взято до уваги пропущення позивачем тримісячного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року (v0004700-95) з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У зв'язку з чим доводи апеляційних скарг відповідачів про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційні скарги представників відповідачів Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ Суха Балка", Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.