808/8603/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 04.09.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (суддя Татаринов Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (судді Юхименко О.В., Круговий О.О., Нагорна Л.М.) у справі №808/8603/15 за позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата" до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В

У листопаді 2015 року Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата" (далі - позивач у справі) звернулося з позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000203/2 від 17 серпня 2015 року, з мотивів його безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2015/000203/2 від 17 серпня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.

У вересні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 7 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Гончар Л.Я.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №808/8603/15 з суду першої інстанції.

26 січня 2018 року справу №808/8603/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України, а також статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, положень Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України (затверджений наказом Міністерства фінансів України №597 від 24 травня 2012 року (z0882-12) ), Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (затверджені наказом Держмитслужби України №362 від 13 липня 2012 року), просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару. Правомірність своїх дій при коригуванні митної вартості доводить із посиланням на зазначені вище нормативно-правові акти щодо оцінки ризиків митним органом, положення яких зокрема передбачають порівняння рівня заявленої митної вартості та наявної в митних органів інформації про рівень цін на такі товари, а також рівню митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) та статті 242 цього кодексу (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар (зелений чай по 1.58 USD/кг) на умовах контракту №180 від 29 травня 2015 року, укладеного з Компанією NHUI TEA IMPORT AND EXPORT CO. LTD Hefei, Китай, (умови поставки FOB-Китай, Інкотермс-2010).

07 серпня 2015 року позивачем сформовано і подано до митного органу митну декларацію форми МД-2 №112050000/2015/013017 разом з пакетом документів, що підтверджують заявлену за основним методом (за ціною договору) митну вартість товару.

З причин наявних, на думку митного органу, розбіжностей у поданих документах (у митній декларації зазначено вагу товару меншу, ніж передбачена контрактом; різна належність судна, що перевозило товар: Ліберія - згідно довідки №2190 від 03 серпня 2015 року та Панама - як зазначено при митному оформленні; розбіжності в зазначенні транспортних витрат) останній додатково витребував у позивача 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) експортну декларацію відправника; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатом розгляду додатково наданих позивачем документів митний орган прийняв спірне рішення, яким скоригував заявлену декларантом митну вартість у бік збільшення на основі наявної в нього інформації про рівень митної вартості аналогічних/подібних товарів (за резервним методом).

Листом від 23 вересня 2015 року №1050/11/08-70-25-02 митний орган відмовив у задоволенні скарги позивача та скасуванні спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості стало наступне: неналежність наданого висновку ДЗІ № 4.4/60 від 14 серпня 2015 року як такого, що сформовано на основі даних мережі Інтернет; ненадання до митного оформлення фінансової довідки №2375 від 6 серпня 2015 року, якою, згідно листа від 14 серпня 2015 року №2464 підтверджено транспортні витрати; виписка з бухгалтерської документації №2449 від 12 серпня 2015 року надана одержувачем, а не відправником, розрахунок в ній надано в доларах, а не у національній валюті.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того суди обґрунтовано вирішили, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З такими висновками погоджується Суд.

Зі спірного рішення не вбачається обґрунтувань того, яким чином запитані відповідачем додаткові документи зможуть підтвердити відповідні складові митної вартості товару, а також обґрунтувань того, що ці складові неможливо перевірити на підставі наданих позивачем документів.

Суди оцінили і спростували доводи митного органу про розбіжності у вазі спірного товару (згідно рахунку № AD9026708 позивачем пред'явлено до митного оформлення лише частину придбаного за контрактом товару); щодо підтвердження транспортних витрат суди дійшли обґрунтованого висновку, що вони підтверджені матеріалами справи.

Згідно інвойсу AD9026708 від 19 червня 2015 року ціна товару (зелений чай) становить 7742 долларів, станом на час подання митної декларації валютний курс становив 22,018, у відповідному перерахунку цієї суми в національній валюті - з додаванням суми транспортних витрат (6397,34 грн - згідно наявної в матеріалах справи фінансової довідки №2375 від 6 серпня 2015 року) числове значення митної вартості товару збігається із заявленою декларантом у митній декларації.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.

Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) Суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №808/8603/15 залишити без змін.