2314/7992/2012 Про захист прав споживачів - 04.04.2013 Прийняття

головуючогоДмитренка М.І. суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М.при секретаріПосипайко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року (додаткове рішення від 04 лютого 2013 року) по справі за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживачів, -

У жовтні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24 жовтня 2008 року, 22 серпня 2009 року та 04 листопада 2009 року він придбав у ФОП ОСОБА_6 вікна з полівінілхлориду в кількості 12 штук на загальну суму 9052 гривні з врахуванням послуг відповідача по встановленню придбаних вікон у домоволодінні по вул. Кашуби, буд. 3 в смт. Котельва Полтавської області. В подальшому ОСОБА_7 встановив, що у зимову пору року при зниженні температури повітря вікна потіють та обмерзають. Враховуючи, що придбані позивачем вироби мають гарантію 5 років з дня їх встановлення, він звернувся до ФОП ОСОБА_6 з проханням роз'яснити в чому полягає причина постійного конденсування вологи на скляних та пластикових поверхнях вікон. На вказане звернення позивач отримав відповідь, що вказані вікна не розраховані для кліматичної зони, до якої віднесена Полтавська область, вікна такої теплопередачі допускається встановлювати лише в Криму.

Просив суд договори купівлі - продажу вікон з полівінілхлориду від 24.10.2008 року, 22.08.2009 року та від 04.11.2009 року, укладені між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 розірвати, стягнути з ФОП ОСОБА_6 на його користь вартість придбаних товарів в сумі 9052 гривні, пеню в сумі 5431 гривні 20 копійок та моральну шкоду в сумі 10000 гривень, а всього 24483 гривні 20 копійок. Сплату судового збору покласти на відповідача.

рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Договори купівлі - продажу вікон з полівінілхлориду від 24.10.2008 року, 22.08.2009 року та від 04.11.2009 року, укладені між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6, розірвані. На користь позивача стягнута вартість придбаних товарів у сумі 9052 гривень та пеня в розмірі 5431 гривні 20 копійок, а всього 14483 гривні 20 копійок. В іншій частині позову відмовлено та з ФОП ОСОБА_6 стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.02.2013 року рішення суду від 26.12.2012 року доповнено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_6 судові витрати у виді витрат на правову допомогу в сумі 408 гривень 50 копійок. В решті заяви відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.12.2012 року скасувати, у задоволенні позову відмовити та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та доповнень до апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 24 жовтня 2008 року, 22 серпня 2009 року та 04 листопада 2009 року між сторонами були укладені договори купівлі-продажу вікон з полівінілхлориду в загальній кількості 12 штук на суму 9052 гривні з врахуванням послуг ФОП ОСОБА_6 по встановленню придбаних товарів.

Посилання апелянта на той факт, що договір купівлі - продажу вікон від 24.10.2008 року був укладений з іншою особою, не може прийматись до уваги, оскільки вказані факти встановлені судовими рішеннями, тому звільнені від доказування в розумінні ст. 61 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст. 673 ЦК України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети з якою товар такого роду звичайно використовується. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що для кліматичної зони, до якої віднесена Полтавська область, мінімально допустиме значення опору теплопередачі вікон, як огороджувальних конструкцій будинків садибного типу і будинків до 4-х поверхів включно складає 0,6 кв.м. К/Вт.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що реалізовані ФОП ОСОБА_6 вікна мають коефіціент опору теплопередачі 0,32 кв.м. К/Вт. При цьому, як при отриманні замовлення на виробництво і встановлення вікон, так і в подальшому ОСОБА_7 не був повідомлений про зазначені характеристики придбаного товару. Належних та допустимих доказів, які це спростовують апелянтом не надано.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно - правових актах і нормативних документах та умовам договору із споживачем.

Доводи апелянта про необхідність врахування при розгляді даної справи рішення апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2012 року по справі № 22ц/2390/435/12 за позовом ОСОБА_7 до ФОП ОСОБА_6 про захист прав споживачів колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки предметом спору у вказаній вище справі були збитки, завдані позивачеві неналежним виконанням умов договору з боку ФОП ОСОБА_6, натомість у даній справі предметом спору є розірвання договору та стягнення вартості придбаного товару.

Відповідно до п.1 ч.7 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

На підставі ч.9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право за кожен день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) на виплату неустойки в розмірі 1 % вартості товару.

З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції про стягнення пені в сумі 5431 гривні 20 копійок, відповідають вимогам чинного законодавства.

Посилання апелянта на той факт, що стягнення пені за затримку усунення недоліків придбаного товару вже було предметом судового розгляду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, вказане посилання базується на заяві, яка мала вимогу про повернення грошових коштів за придбаний товар та не містила вимоги про заміну придбаного товару на аналогічний.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність розірвання договорів купівлі - продажу від 24.10.2008 року, 22.08.2009 року та від 04.11.2009 року, укладених між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 При цьому, зазначивши про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 вартості придбаних товарів в розмірі 9052 грн. 00 коп., не вирішив питання про повернення ФОП ОСОБА_6 вікон з полівінілхлориду в кількості 12 шт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неможливість застосування до даних правовідносин строку позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Позовні вимоги ОСОБА_7 стосуються розірвання договорів купівлі - продажу товару, у зв'язку з чим твердження апелянта про необхідність застосування до вказаних правовідносин ст. 681 ЦК України є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не ґрунтується на припущеннях.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порядок розподілу судових витрат.

Отже, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року є в цілому законним і обґрунтованим. Проте, колегія суддів погоджується із зауваженням апелянта, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не вирішив питання про повернення товару відповідачу, фактично залишивши його позивачу та стягнувши його повну вартість з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року - задовольнити частково.

рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_7 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживачів - змінити, доповнивши резолютивну частину рішення суду першої інстанції наступною вимогою: зобов'язати ОСОБА_7 повернути ФОП ОСОБА_6 вікна з полівінілхлориду в кількості 12 шт., згідно вищезазначених договорів купівлі-продажу.