УКРАЇНА
 
            АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
     Справа № 22 ц-96/ 07 Головуючий в 1-й інстанції -
 
     Присяжна Ж.I.
 
     Категорія-19 Доповідач-Гайдук В.I.
 
                             РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30 січня 2007 року колегія суддів судової палати у  цивільних
справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
 
     головуючого - Гайдук В.I.
 
     суддів-Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.
 
     при секретарі -Агаповій В.Г.
 
     розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні    в    м.
Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
 
     на рішення Кіровського районного суду М.Дніпропетровська  від
07 серпня 2006 року по цивільній  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до
приватного підприємства "Центр міста" про відшкодування  моральної
шкоди, -
 
                           встанов ила:
 
     У жовтні 2004 року позивачка ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з
позовом до приватного підприємства "Центр міста" про відшкодування
моральної шкоди, посилаючись на те,  що  вона  мешкає  в  квартирі
АДРЕСА_1. На відстані 20-ти метрів від її дому по вулиці  АДРЕСА_2
у  червні  2004  року   почалось   будівництво   багатоповерхового
житлового будинку. Будивничі  роботи  почала  приватна  будівельна
компанія "Центр міста" без дозволу на  будивництво.  В  результаті
сильного струсу стіни будинку, де  вона  мешкає,  отримали  значні
тріщини. На протязі п'яти місяців,  не  виключаючи  вихідних,  всю
світову добу в її квартирі стояв неймовірний шум  від  будівельних
робіт.  На  підставі   висновків   СЄС   Кіровського   району   м.
Дніпропетровська від 26.08.2004 року, шум перевищував норму в 1,85
рази, що негативно  сказалося  на  стані  її  здоров'я.  Позивачка
вважає, що діями відповідача їй  спричинено  моральну  шкоду,  яку
вона оцінює в 15 000 грн. Тому просила суд задовольнити її позовні
вимоги і стягнути з ЧП "Центр міста" моральну шкоду у сумі 15  000
грн.
 
     Представники відповідача проти позову заперечували.
 
     Рішенням Кіровського районного суду м.  Дніпропетровська  від
07  серпня  2006  року  у  задоволені   позовних   вимог   ОСОБА_1
відмовлено.
 
     В апеляційній  скарзі  позивачка  ОСОБА_1  просить  скасувати
рішення суду і  постановити  нове  рішення,  яким  задовольнти  її
позов, вказуючи на те, що  суд  не  дав  належної  оцінки  наданим
документам.
 
     Розглянувши  матеріали  справи,  перевіривши   законність   і
обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та
заявлених вимог,  колегія  суддів  вважає,  що  апеляційна  скарга
підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з
ухваленням нового рішення з наступних підстав.
 
     Відмовляючи у  позові  ОСОБА_1  про  відшкодування  моральної
шкоди, суд послався на те, що будівництво  відповідачем  житлового
комплексу повністю  відповідає  діючому  законодавству,  а  доводи
позивачки, що незаконно розпочатим будівництвом цього комплексу їй
спричинено моральну шкоду, є надуманим.
 
     Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
 
     Відповідно до ч.4 ст.293 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         фізична  особа
має право на належні, безпечні і здорові умови праці,  проживання,
навчання тощо.
 
     Згідно до ч.5 ст.23 Закону України "Про планування і забудову
територій"  ( 1699-14 ) (1699-14)
          (№1699-Ш)  планування  окремої  земельної
ділянки, будівництво на  ній  будинків  і  споруд  власниками  або
користувачами здійснюється з урахуванням інтересів  власників  або
користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
 
     А  згідно  ч.10  ст.29  зазначеного  вище  Закону  №  1699-IП
( 1699-14 ) (1699-14)
        ,   здійснення   будівельних    робіт    на    об'єктах
містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його
перереєстрації,  а  також  здійснення  не  зазначених  у   дозволі
будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і  тягне  за
собою відповідальність згідно з законодавством.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,   влітку   2004   року
відповідач розпочав будівельні  роботи  на  земельній  ділянці  за
адресою АДРЕСА_2 не маючи дозволу на виконання будівельних  робіт,
який було надано Iнспекцією  Держархбудконтролю  лише  17  березня
2006 року (а.с.23,143).
 
     За проведення в 2004-2005 pp. самовільних  будівельних  робіт
по зазначеній адресі,  відповідачу  неодноразово  інспекцією  ДАБК
робився   припис   з   приводу   зупинення    будівельних    робіт
(а.с.8,24,52,75). Ці дії відповідача  були  предметом  розгляду  і
органів прокуратури (а.с.73,117).
 
     В повідомленні санітарно-епідеміологічної станції Кіровського
району м. Дніпропетровська від 02.09.2004  р.  зазначено,  що  при
перевірці заяви ОСОБА_1 і за результатами проведених  лабораторних
досліджень СЕС м. Дніпропетровська від 26.08.2004 р.  встановлено,
що згідно протоколу вимірювання шуму  НОМЕР_1  від  26.08.2004  р.
рівень шуму  у  житловій  квартирі  ОСОБА_1  АДРЕСА_1  при  роботі
обладнання для забивання свій на будівельному майданчику ПП "Центр
міста" становить 74дБА,  що  перевищує  у  1,8  разів  встановлену
норму - 40,0 дБА і є порушенням вимог санітарних  норм  "Допустимі
рівні шуму у приміщеннях житлових та громадських  будівель  та  на
території житлової забудови" СН 3077-84 (а.с.21).
 
     Iз  матеріалів  справи   також   вбачається,   що   позивачка
неодноразово зверталася в  цей  проміжок  часу  в  різні  установи
виконавчої влади і правоохоронні органи  з  приводу  порушення  її
права на належні, безпечні і здорові умови проживання. Крім  того,
в серпні та вересні 2004 року, позивачка  зверталася  за  медичною
допомогою у зв'язку з погіршенням здоров'я (а.с. 47,51).
 
     Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка у зв'язку із
противоправними  діями  відповідача,   який   розпочав   самочинно
проводити будівельні роботи  з  порушенням  законодавства  та  без
додержання   санітарно   будівельних   норм,   зазнала   моральних
страждань, і тому відповідно до  ст.ст.  23  та  1167  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        , ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди.
 
     За таких обставин рішення суду першої інстанції, не може бути
визнане  правильним  та  обгрунтованим  і  підлягає  скасуванню  з
ухваленням нового рішення про задоволення частково позовних вимог.
 
     Виходячи із обставин справи, перенесених моральних страждань,
колегія суддів вважає, що  моральну  шкоду  необхідно  стягнути  в
розмірі 3000 грн.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,303,307,309 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів,-
 
     вир і шил а:
 
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Рішення Кіровського районного суду М.Дніпропетровська від  07
серпня 2006  року  скасувати  і  постановити  нове  рішення,  яким
позовні вимоги  задовольнити  частково  і  стягнути  з  приватного
підприємства "Центр міста" (код ОКПО 32698184,
 
                               . 3.
 
     р/р 260083013788 в ОПЕРУ Ощадбанку, МФО  305482,  адреса:  м.
Дніпропетровськ, вул. Шолохова, 11) на  користь  ОСОБА_1  моральну
шкоду у розмірі 3000 грн., та на користь держави  судовий  збір  в
сумі 8грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи7 грн.50 коп.
 
     Рішення апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту
проголошення і може
 
     бути оскаржене  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду
України протягом двох
 
     місяців.