1512/13437/2012 Про стягнення суми боргу за отримані житлово-комунальні послуги та зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 25.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Чорноморський" до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за отримані житлово-комунальні послуги та визнання договору укладеним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2013 року,

У жовтні 2012 року КП ЖКС "Чорноморський" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за отримані житлово-комунальні послуги та зобов'язання укласти типовий договір, посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1, який обслуговується КП "ЖКС Чорноморський". В період з 01.08.2008 року по 01.06.2011 року відповідач несвоєчасно вносив плату за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 18.06.2012 року становить 3542,14 грн.

Оскільки відповідач відмовляється підписувати типовий договір, уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та визнати договір між КП ЖКС "Чорноморський" та відповідачем про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеним.

Рішенням Київського районного суду м . Одеси від 21 січня 2013 року позовні вимоги КП ЖКС "Чорноморський" задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП "ЖКС "Чорноморський" заборгованість в сумі 3542,14 грн.

Визнано договір між КП ЖКС "Чорноморський" та ОСОБА_2 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеним.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 19.04.1991 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 та на нього відкрито особовий рахунок, який обслуговується КП "ЖКС Чорноморський".

В період з 01.08.2008 року по 01.06.2011 року відповідач несвоєчасно вносив плату за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 18.06.2012 року становить 3542,14 грн., що всупереч твердженню апелянта, підтверджується довідкою - розрахунком та відповідними актами про виконанні роботи.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з передсудовими повідомленнями щодо погашення простроченої заборгованості та пропозицією укласти договір про реконструкцію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Однак відповідач заборгованість не погасив та запропоновані варіанти договорів не прийняв.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19- 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 (529-2009-п) "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступати від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, укладання договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладання договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі такої відмови виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, який відповідає способу захисту передбаченого ст. 16 ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Посилання скарги на те, що позивач не звертався до суду з вимогами щодо визнання договору між КП ЖКС "Чорноморський" та споживачем про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеним є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. (а.с.109-110)

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.