АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/169 /13 
Головуючий в I інстанції - Овчаренко Н.Г.
Категорія 2 
Доповідач - Городнича В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs33384036) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Ткаченко І.Ю., Баранніка О.П.,
при секретарі - Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міста" про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулися з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між ними та відповідачем були укладені договори про інвестування житлового будівництва квартир та нежитлових приміщень багатоповерхового житлового будинку в АДРЕСА_1. Позивачі свої зобов'язання по договорам виконали в повному обсязі. Договорами було передбачено, що відповідач зобов'язується після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати позивачам усі необхідні документи для отримання в КП ДМБТІ свідоцтва про право власності.
На даний момент, позивачі не мають можливості оформити право власності на квартири та нежитлові приміщення, оскільки відповідач не надає необхіднідокументи. Дії відповідача перешкоджають позивачам в реєстрації права власності на їх квартири та нежитлові приміщення. Позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просять суд визнати за ними право власності на квартири та нежитлові приміщення по вул. XXII Партз'їзду,50 в місті Дніпропетровську, без додаткового акту вводу в експлуатацію.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги позивача були задоволені.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення № 63 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-9 загальною площею167,8 м2, літ. а10, а14 - приямки, літ. а - вхід в цокольний поверх по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № 62 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-7 загальною площею178,3 м2, літ. а12 - вхід в цокольний поверх по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_13 право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення № 65 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-15 загальною площею 211,6 м2, літ. а2, а3 - ганки по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_13 право спільної сумісної власності на квартиру №1 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-13 загальною площею 118,5 м2 (житлова - 78,8 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру № 20 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-6 загальною площею 85,2 м2 (житлова - 37,2 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру № 17 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-6 загальною площею 84,8 м2 (житлова - 34,8 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на нежитлове приміщення № 67 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-7 загальною площею 74,9 м2, літ. а10 - ганок по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_16 право власності на квартиру № 26 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-11 загальною площею 116,8 м2 (житлова - 58,9 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру № 16 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-6 загальною площею 129,6 м2 (житлова - 96,2 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на квартиру № 13 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-9 загальною площею 121,8 м2 (житлова - 57,0 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_10 право власності на квартиру № 12 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-10 загальною площею 128,1 м2 (житлова - 34,8 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_11 право власності на квартиру № 11 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-5 загальною площею 92,9 м2 (житлова - 19,3 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_12 право власності на квартиру № 6 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-9 загальною площею 128,5 м2 (житлова - 83,4 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_14 право власності на нежитлове приміщення № 3 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-12 загальною площею 128,7 м2 по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Визнано за ОСОБА_15 право власності на квартиру № 2 в житловому комплексі літ. А-8,9 (загальною площею 10869,6 м2, житлова - 4225,4 м2) поз. 1-7 загальною площею 89,0 м2 (житлова - 48,7 м2) по АДРЕСА_1 без додаткового акту введення в експлуатацію.
Не погодившись з даним рішенням заінтересована особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дане рішення суду зачіпає його інтереси, як власника земельної ділянки, а до участі у справі його залучено не було.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачами та відповідачем були укладені договори про інвестування житлового будівництва квартир та нежитлових приміщень багатоповерхового житлового будинку в АДРЕСА_1. Позивачі свої зобов'язання по договорам виконали в повному обсязі, про що свідчать листи відповідача, який підтверджує виконання позивача своїх зобов'язань по договорам.
Відповідно до розпорядження від 14.02.2007 року Міського голови міста Дніпропетровська №74р житловому комплексу по АДРЕСА_1.
Договорами було передбачено, що відповідач зобов'язується після завершення будівництва ввести житловий будинок в експлуатацію та передати позивачам необхідні документи для отримання в КП ДМБТІ свідоцтва про право власності.
На даний момент, позивачі не мають можливості оформити право власності свої квартири та нежитлові приміщення, оскільки Відповідач не надає необхідні документи, як то: Державний акт прийняття в експлуатацію будинку та Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про його затвердження іншу документацію.
Отже, дії відповідача перешкоджають позивачам в реєстрації права власності на їх квартири та нежитлові приміщення.
КП "ДМБТІ" 05 серпня 2009 року було проведено інвентаризацію квартир та нежитлових приміщень Позивачів, згідно якої було встановлено, що квартири та нежитлові приміщення, як і сам житловий будинок мають відхилення від проекту, до ряду квартир та нежитлових приміщень приєднані місця загального користування.
Інститутом Дніпроагропроект Ліцензія АВ №294592, яка дійсна з 09.08.2005 року до 09.08.2010 року, 06.08.2009 року було проведено обслідування технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку літ.А-8,9 по АДРЕСА_1. Згідно даного обслідування та висновку, основні несучі конструкції житлової будинку (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться у нормальному задовільному стані (категорія 1 і 2) і придатні для подальшої експлуатації Тамбури, прибудови, входи в цокольний поверх, приямки і тераси - конструкції знаходяться в нормальному стані і відносяться до категорії К-1. Усі інженери мережі і системи, що підведені до будинку функціонують нормально. У всіх квартирах житлового будинку висота приміщень, внутрішнє планування, площі жилих і допоміжних приміщень відповідають діючим ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будівлі. Норми проектування".
При урахуванні судом експертного та технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій позивачів на підставі ч.2 ст. Цивільного кодексу України (435-15) у відповідності до загальних засад цивільної законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність квартир та нежитлових приміщень до експлуатації у всіх аспектах визначені будівельно-технічним висновком. Таким чином, квартири та нежитлові приміщення з усіма їх складовими частинами є прийнятими до експлуатації та не потребуютьіншого проведення дослідження готовності до експлуатації - прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації. Відхилення житлового будинку, квартир та нежитлових приміщень від проекту при їх будівництві не вплинуло на технічні характеристики будинку.
За таких обставин суд першої дійшов висновку про задоволення позовних вимог в силу положень ст.ст. 319, 328 ЦК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що дане рішення суду зачіпає його інтереси, як власника земельної ділянки, а до участі у справі його залучено не було. На праві приватної власності йому належать дві земельні ділянки площею 0,0896 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, 6,52 та площею 0,0931 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, 6,54, які в установленому законом порядку зареєстровані в Державному земельному кадастрі. 26.01.2005 року між апелянтом та відповідачем ПП " Центр міста" був укладений нотаріально посвідчений договір про надання земельних ділянок в користування під забудову (встановлення суперфіцією). Відповідно до умов договору ОСОБА_1 передав, а ТОВ "Центр міста" прийняв у безстрокове платне володіння та користування вищевказані земельні ділянки. Земельні ділянки були передані в володіння та користування з метою будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №50/18 від 14.07.2004 року. У вигляді плати за користування земельними ділянками ПП "Центр міста" зобов'язаний був передати апелянту частину житлового комплексу, для будівництва якого надаються земельні ділянки, загальною площею 300 кв. метрів на третьому поверсі(пункт 3.1 договору суперфіцію).
Згідно до ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням суду порушено його права та інтереси, оскільки, як зазначає апелянт, відповідач повинен був передати апелянту частину житлового комплексу, для будівництва якого надаються земельні ділянки, загальною площею 300 кв. метрів на третьому поверсі, однак не надав документи на підтвердження того, що саме квартири відносно яких вирішено спір рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2009 року, входять до цієї площі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, оскільки ймовірних доказів про порушення інтересів апелянта суду не надано, а особисто ОСОБА_1 не позбавлений права в установленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: