1321/2-52/11 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов про розірвання кредитної угоди, договору іпотеки, договору застави товару в обороті, договору поруки - 26.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, до якої приєднався ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2011 року у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення, стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 про розірвання кредитної угоди, договору іпотеки, договору застави товару в обороті, договору поруки,-

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_2, які в процесі розгляду справи змінював та уточнював, подав заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, яка задоволена ухвалою суду від 05.10.2011р., та остаточно просив суд передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне їй на праві власності заставлене майно, а саме товар в обороті (жіночий та чоловічий одяг), стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 51 834,54 дол. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/345 від 09.09.2011 р. складає 413 121,35 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 30 000,00 дол. США та зобов'язалася сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах та в розмірах, передбачених зазначеним договором та повернути такий 23.07.2013р. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором був укладений договір застави, відповідно до якого відповідач надала в заставу належне їй майно, а саме: товар в обороті (жіночий та чоловічий одяг). В порушення зазначених договорів та вимог закону, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмети застави в заклад банку не передає.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6, в якій просили суд розірвати Кредитну угоду №Е/V 409 від 23.07.2008р.; розірвати Договір іпотеки №Е/V 409 від 23.07.2008р.; розірвати Договір застави товару в обороті від 23.07.2008р.; розірвати Договір поруки №Е/V 409 від 23.07.2008р. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що вищезазначену Кредитну угоду відповідач ОСОБА_2 уклала з метою розширення підприємницької діяльності, оскільки з 2001 року вона зареєстрована приватним підприємцем. Однак, після укладення зазначеної Кредитної угоди істотно змінилися обставини, захворіла донька ОСОБА_7 та значно погіршився стан здоров'я самої ОСОБА_2, що стверджується медичними довідками, наявними в матеріалах справи, ці обставини поставили відповідача у важке матеріальне становище, чого не могла передбачити ОСОБА_2 при укладені зазначеної Кредитної угоди. Крім того, при укладенні Кредитної угоди не могла передбачити відповідач і того, що значно зросте курс долара відносно до гривні і вона змушена буде повертати значно більшу суму коштів, ніж це обумовлювалося при укладенні договору.

рішенням суду позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено.

Передано в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне їй на праві власності заставлене майно, а саме товар в обороті (жіночий та чоловічий одяг).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №Е/V 409 від 23.07.2008р. в сумі 51 834 доларів США 54 центів, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/345 від 09.09.2011 р. складає 413 121 гривень 35 копійок.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1708 гривень 50 копійок державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 про розірвання кредитної угоди, договору іпотеки, договору застави товару в обороті, договору поруки.

рішення суду оскаржила ОСОБА_2, до апеляційної скарги якої приєднався ОСОБА_3 В апеляційній скарзі покликається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин справи. Вважає, що позивачем не надано жодного документа, який би підтвердив існування будь-якої заборгованості апелянта перед банком та не доведено правильність нарахування такої заборгованості. Зазначає, що передача заставлених товарів в обороті в заклад не є компетенцією суду, а вирішується між заставодавцем та заставодержателем, тому така вимога є безпідставною. Вказує на те, що при укладенні кредитного договору не могла передбачити того, що різко погіршиться стан її здоров'я та стан здоров'я її дитини, зросте курс гривні відносно долара, а тому вважає, що наявні підстави для розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитну угоду №Е/V 409 від 23.07.2008р., згідно умов якої банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.07.2013 року (а.с.7-10).

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2 були укладені наступні договори: договір іпотеки від 23.07.2008 року, згідно умов якого іпотекодавець - ОСОБА_2 надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру №1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.12-14) та договір застави товару в обороті від 23.07.2008р., згідно якого відповідач надала в заставу належне їй майно, а саме товар в обороті, який оцінено у 24 200 (двадцять чотири тисячі двісті) гривень (а.с.14-16).

Крім того, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки від 23.07.2008р. (а.с.48).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п.17.13. договору застави товару в обороті від 23.07.2008 р. у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та (або) заставодавцем зобов'язань за договором застави, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад.

Задовольняючи позов в частині передачі в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне їй на праві власності заставлене майно, а саме товар в обороті (жіночий та чоловічий одяг), районний суд правильно входив із того, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує умови договорів кредиту та застави, а також вимог закону.

Відповідно до п.15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, як вбачається з реєстраційної картки хворого діагноз ОСОБА_2 встановлений 07.07.2006 року, а з 09.10.2006 року вона взята на облік (а.с.51), тобто на момент укладення кредитного договору позивач знала про характер свого захворювання.

Відтак, районний суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 про розірвання кредитної угоди, договору іпотеки, договору застави товару в обороті, договору поруки відповідно до ст. 652 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 12.09.2011 року в неї виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 51 834,54 дол. США, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.165), на спростування якого апелянтом не надано жодного доказу.

Задовольняючи позов в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором №Е/V 409 від 23.07.2008р. в сумі 51 834 доларів США 54 центів, з яких: 28 400,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 15 665,69 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 270,39 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 31,36 доларів США - штраф (фіксована частина); 2 466,81 доларів США - штраф (процентна складова), що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/345 від 09.09.2011 р. складає 413 121 гривень 35 копійок, районний суд виходив з наявної заборгованості за кредитним договором та умов укладених з відповідачами договорів.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 30.10.2009 року встановлено ІІ групу інвалідності (а.с.49), з 24.10.2011 року їй встановлена І група інвалідності (а.с.108), отримує пенсію у розмірі 994,00 грн. З матеріалів справи також вбачається, що донька ОСОБА_2 - ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства (а.с.145).

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про зменшення пені до 100 доларів США.

Відтак, солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №Е/V 409 від 23.07.2008р. в розмірі 46 664,15 доларів США, з яких: 28 400,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 15 665,69 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 31,36 доларів США - штраф (фіксована частина); 2 466,81 доларів США - штраф (процентна складова), що за курсом 7, 98 станом на 22.11.2011р. становить 372 379 гривень 91 копійка (46 664,15 дол. США ?7, 98=372 379 гривень 91 копійка).

З огляду на зазначене, колегія суддів, вважає, що рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 51 834 доларів США 54 центів, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/345 від 09.09.2011 р. складає 413 121 гривень 35 копійок слід змінити та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір заборгованості, який підлягає стягненню до 46 664 доларів США 15 центів, що за курсом 7,98 станом на 22.11.2011 р. складає 372 379 гривень 91 копійка.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, до якої приєднався ОСОБА_3, задовольнити частково.

рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2011 року змінити в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №Е/V 409 від 23.07.2008р. в сумі 51 834 доларів США 54 центів, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/345 від 09.09.2011 р. складає 413 121 гривень 35 копійок та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №Е/V 409 від 23.07.2008р. в сумі 46 664 доларів США 15 центів, що за курсом 7,98 станом на 22.11.2011 р. складає 372 379 гривень 91 копійка.