АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД
ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
Справа № 22ц -1104/2007 Головуючий у 1 й інстанції -
Морозова Л.М.
Категорія - 19 Доповідач -Прозорова МЛ.
УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних
справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Прозорової М.I., Григорченка Е.I.
при секретарі - Білоконь Н.В. розглянувши у відкритому
судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги
ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в місті Тернівка
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської
області від 8 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ
"Павлоградвугілля" та Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Тернівка про відшкодування
шкоди в зв'язку ушкодженням здоров'я,-
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати, як
незаконне, рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської
області від 8 серпня 2006 року, в частині нарахованої судом суми
щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що не застосовані
всі коефіцієнти /а.с.49-50/.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Тернівка просить вказане
рішення скасувати та направити до суду першої інстанції,
посилаючись на його незаконність та необгрунтованість /а.с.46-48/.
Зазначеним рішенням суду з Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в місті Тернівка стягнено на
користь ОСОБА_1, недоплату щомісячних страхових виплат з 1 серпня
2001 року по 1 серпня 2006 року у розмірі 12397 грн.89 коп.; з 1
серпня 2006 року встановлено розмір щомісячних страхових виплат
ОСОБА_1 - 948 грн.64 коп. До зміни діючого законодавства, або до
наступного перерахування /а.с.40-43/.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в
межах доводів апеляційної скарзі та заявлених вимог, колегія
суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
частково, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Тернівка задовольнити в
повному обсязі, а рішення суду скасувати та направити до суду
першої інстанції на новий розгляд з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції
виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти
підвищення тарифних ставок (посадових окладів), у зв'язку з чим
йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку і
виникла заборгованість.
Проте з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом
порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.311 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення
суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,
якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не
міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої
інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із
позовом до ВАТ "Павлоградвугілля" та Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка і
просив стягнути недоплату щомісячних страхових виплат з 1 серпня
2001 року по 1 серпня 2006 року з врахуванням коефіцієнтів: 1,65
(квітень 1996 року), 1,1458 (липень 1998 року), 1,28 (вересень
1999 року) та 1,367 (липень 2000 року).
Постановляючи рішення, суд першої інстанції застосував тільки
коефіцієнті 1,65 (квітень 1996 року) та 1,367 (липень 2000 року).
Тобто, в порушення ст.ст. 213-214, ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд
не розглянув позовні вимоги в частині застосування коефіцієнтів
1,28 (вересень 1999 року) та 1,367 (липень 2000 року) і не привів
в рішення суду підстав для задоволення чи відмови в задоволені
позову в частині застосування вказаних коефіцієнтів /а.с.40-43/.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил відшкодування
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим
ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,
пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які діяли на час
виниклих між сторонами правовідносин, перерахований або
нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100
відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим
від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення
тарифних ставок) за умови його роботи протягом одного календарного
місяця, або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення й
не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного
працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи
протягом повного календарного місяця, або у перерахунку на повний
календарний місяць роботи, та чи не бути перевищувати розмір
відшкодування нарахованого позивачу, встановлені обмеження.
Відповідно до Закону від 23 вересня 1999 року №1105-У1У "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, особам які
потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року Фонд сплачує
страхові виплати на надає соціальні послуги з моменту передачі
відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що
підтверджують право цих працівників, на виплати.
Стягуючи з Фонду на користь ОСОБА_1, недоплату щомісячних
страхових виплат з 1 серпня 2001 року по 1 серпня 2006 року, суд
не звернув уваги на вимоги Закону і не встановив, чи дотримано
позивачем строк позовної давності при пред'явленні вимог до Фонду.
Крім того, в порушення ст. 64 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд
приєднав до матеріалів справи належно не завірені ксерокопії
документів.
Допущені судом першої інстанції порушення процесуального
законодавства перешкоджають суду апеляційної Iнстанції
досліджувати нові докази і обставини, які не були предметом
дослідження в суді першої інстанції, у зв'язку з чим колегія
суддів вважає за необхідне рішення суду - скасувати, справу
направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Тернівка відкритого
акціонерного товариства "Павлоградвугілля" задовольнити в повному
обсязі.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 8 серпня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому
складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців.
Суддя