2-9137/11 Про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 22.02.2013 Прийняття

09 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 05.11.2010 року о 14 год. 45 хв. відповідач, керуючи автомобілем "Ніссан Навара", д\н НОМЕР_1, рухався в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська, де перед початком руху, не переконавшись в безпечності свого маневру, допустив зіткнення з транспортним засобом «Міцубісі Лансер», д\н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та належного йому на праві власності, який рухався праворуч від нього по вул. Робочій, тим самим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) . В результаті ДТП автомобіль позивача отримав пошкодження: деформовано капот в лівій частині, петля капоту, ліва блок фара, ліва противотуманна фара з обшивкою, бампер, лівий підкрилок, обліцовка лівого крила, ліва арка колеса, диск переднього лівого колеса, ліва стойка переднього вітрового вікна, передня ліва дверка та інше, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу № 224. Винним в скоєнні ДТП визнаний відповідач на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2010 року. Відповідно висновку експертного дослідження автотоварознавця № 217 матеріальна шкода, яка спричинена йому в результаті ДТП становить 43 565,03 грн. На підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності Страхова компанія АТ СК «АХА» Страхування» 21.03.2011 року виплатила йому страхове відшкодування у сумі 24 990,00 грн. Залишок невідшкодованих збитків складає суму у розмірі 18 135,35 грн. Протягом 10 місяців відповідач відмовлявся відшкодувати спричинену ним шкоду. Відповідачем також спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 10 000 грн. Тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 18 135,35 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час ДТП, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2011 року ухвалено: позов задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 18 135,35 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати з оплати державного мита в сумі 281,40 грн. та 120 грн. витрат на оплату послуг за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 1 листопада 2011 року - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно і неповно дослідженні докази та надана їм оцінка, неправильно визначенні правовідносини сторін, і судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 листопада 2010 року у м. Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, керуючого автомобілем «Ніссан Навара» д/н НОМЕР_1 та автомобіля «Міцубісі Лансер», що належить позивачу. Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року винним у даному зіткненні було визнано відповідача. Згідно дослідженого у судовому засіданні висновку експертного дослідження товарознавця № 217 від 17.11.2010 року матеріальна шкода спричинена внаслідок зіткнення автомобілю позивача становить 43 565,03 грн. Позивачу АТ СК «АХА» Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування за даною ДТП в розмірі 24 990 грн. Судом встановлено, що згідно наданих розрахунків залишок невідшкодованих збитків відповідачем складає 18 135,35 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що винним у скоєнні ДТП є відповідач, тому він повинен відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду. Моральну шкоду суд оцінює на суму 1 000 грн., яка є співмірною завданій шкоді.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, - шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що 05.11.2010 року о 14 год. 45 хв. відповідач, керуючи автомобілем "Ніссан Навара", д\н НОМЕР_1, рухався в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська, де перед початком руху, не переконавшись в безпечності свого маневру, допустив зіткнення з автомобілем «Міцубісі Лансер», д\н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та належного йому на праві власності (а.с.44), який рухався праворуч від нього по вул. Робочій, тим самим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) . Внаслідок ДТП автомобілю позивача спричинені механічні пошкодження, завдана матеріальна шкода. Вина відповідача у спричиненні шкоди внаслідок ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року (а.с.9). Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця № 217 від 17 листопада 2010 року матеріальна шкода, яка спричинена позивачу в результаті ДТП становить 43 565,03 грн.(а.с.12-35). Згідно рахунку на оплату № 602 від 02.12.2010 року сума для відновлення автомобіля позивача визначена ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ» на суму 43 125,35 грн. На підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності Страхова компанія АТ СК «АХА» Страхування» згідно полісу № ВС/9549422 виплатила позивачу 21.03.2011 року страхове відшкодування у сумі 24 990,00 грн.(а.с.10,11). Розмір матеріальної шкоди у вигляді невідшкодованих збитків складає суму з розрахунку 43 125,35 - 24 990 = 18 135,35 грн. Факт спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача в результаті спричинення шкоди майну позивача знайшов підтвердження за розглядом справи.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Доводи відповідача про те, що матеріальна шкода, яка спричинена позивачу, складає 16 059,48 грн. згідно відповіді ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ», який у відповіді на запит зі сторони відповідача зазначили, що вказана сума була перерахована на рахунок їх підприємства 20.12.2010 року за послуги з обслуговування та ремонту автомобіля Lanser 2.0 Intense AT, д/н НОМЕР_2, судова колегія вважає неспроможними з таких підстав: розмір матеріальної шкоди визначено автотоварознавцем на підставі договору із страховою компанією та вказаний розмір не спростований належними та допустимими доказами; сплачена сума за ремонт та обслуговування у розмірі 16 059,48 грн. ще не свідчить про те, що автомобіль був повністю відновлений після ДТП позивачем за цю суму; позивач заперечує, що його автомобіль був повністю відремонтований ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ» та у зазначений час; крім того, в матеріалах справи є рахунок на оплату ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ» № 602 від 02 грудня 2010 року, яким визначено суму необхідну для відновлення автомобіля позивача на суму 43 125,35 грн. (а.с.8).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.