2305/1904/2012 Про незаконні дії державного виконавця при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах - 14.02.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_6, суб'єкт оскарження Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_7, зацікавлена особа ОСОБА_8 на дії державного виконавця при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника апелянта ОСОБА_8 та його представника, колегія суддів-

ОСОБА_6 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах. Просила суд визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_7 по складанню довідок-розрахунків заборгованості ОСОБА_8 по аліментах на її користь неправомірними.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області здійснити перевірку правильності розрахунку розміру заборгованості з виплати на її користь аліментів боржником ОСОБА_8 на підставі рішення Звенигородського районного суду від 24.11.1997 року, яким було стягнуто з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Миронівка Київської області на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку кожного місяця, починаючи з 13.11.1997року і до повноліття дитини, але не менше встановленого мінімуму та скласти довідку-розрахунок існуючої заборгованості по аліментах у відповідності до вимог ч.ч.2 та 3 ст. 195 СК України.

Свою скаргу ОСОБА_6 мотивує тим, що надані довідки про заборгованість по сплаті аліментів між собою суттєво розбігаються.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2012 року в скарзі ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_6 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити її скаргу. Стягнути із відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області на її користь понесені нею судові витрати, пов'язані з оплатою за надану юридичну допомогу в сумі 1400 грн.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як видно із матеріалів справи постановою Звенигородського райсуду від 24.11.1997 року стягнуто з ОСОБА_8 на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, щомісячно починаючи з 13.11.1997 року і до повноліття дитини, але не менше встановленого мінімума.

Виданий виконавчий лист Звенигородським районним судом №2-99А/97 від 24.11.1997 року перебуває на виконанні в відділі ДВС Миронівського управління юстиції Київської області.

Свою скаргу ОСОБА_6 мотивує тим, що видані довідки про заборгованість по сплаті аліментів між собою мають суттєві розбіжності, а саме:

№ 3397/03-21 від 28.04.2012 року на суму 22579,54 грн.,

№ 4905/03-21 від 12.06.2012 року на суму 23122,04 грн.,

№ 7119/03-21 від 01.10.2012 року на суму 22667,04 грн.,

№ 8368/03-21 від 07.11.2012 року на суму 7300,24 грн.,

№ 8369/03-21 від 07.11.2012 року на суму 5409,48 грн.

№ 8535/03-21 від 14.11.2012 року на суму 5428,96 грн.

Згідно із ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом.

Згідно із ч.3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (2947-14) . У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України (2947-14) .

Згідно із ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч.2 ст.195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Згідно із ч.3 ст.195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

У період часу, коли виникла заборгованість по аліментах, а саме з березня 2006 року і по червень 2012 року включно ОСОБА_8 не працював, а тому у відповідності до ч.3 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість по аліментах повинна була обчислюватись виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Як вбачається з довідки відділу статистики у Миронівському районі № 01/16-2/115 від 19.11.2012 року, а також довідок-розрахунків заборгованості по аліментах № 3397/03-21 від 28.04.2012 року, № 4905/03-21 від 12.06.2012 року та № 7119/03-21 від 01.10.2012 року, державний виконавець, який на той час займався примусовим виконанням судового рішення, керуючись положеннями ч.3 ст.195 СК України, вірно провів розрахунок заборгованості по аліментах, виходячи із середньої заробітної плати працівника по Миронівському району.

3 липня 2012 року ОСОБА_8 влаштувався на роботу в ПрАТ "Кагма", про що повідомив відділ ДВС лише в жовтні 2012 року.

Оскільки ОСОБА_8 з липня 2012 року і на даний час працює, то заборгованість за аліментами, у відповідності до ч.2 ст. 195 Сімейного кодексу України, повинна визначатися виходячи з його заробітку (доходу), який він одержує, але не менше передбаченого законом 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зважаючи на те, що визначення заборгованості по аліментах уже було проведено тричі - 28.04.2012 року, 12.06.2012 року і на той момент ОСОБА_11 не працював, а також 01.10.2012 року, коли ОСОБА_8 працював, але на той момент відділ ДВС про своє працевлаштування не повідомив, визначення заборгованості по аліментах повинно проводитись за період з березня 2006 року по травень 2012 року включно у відповідності до ч.3 ст.195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника по Миронівському району, а з червня 2012 року по даний час розрахунок заборгованості повинен проводитись у відповідності до ч.2 ст.195 СК України, виходячи з його заробітку (доходу), який він одержує, але не менше передбаченого законом 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 31.10.2012 року вона становить 23992,99 грн., а не так як зазначено в оскаржуваних довідках № 8368/03-21 від 07.11.2012 року - 7300,24 грн. № 8369/03-21 від 07.11.2012 року - 5409,48 грн. № 8535/03-21 від 14.11.2012 року - 5428,96 грн.

Колегія суддів вважає, що наведені адвокатом ОСОБА_12 розрахунки (а.с. 22-24) відповідають вимогам ч.ч.2, 3 ст.195 СК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не спростовані іншими учасниками процесу.

Поскільки при ухваленні оскаржуваної ухвали судом порушені ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали.

Відповідно до вимог ст.ст. 84, 88 ЦПК України з Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката.

При визначенні його розміру в сумі 1500 грн. колегія суддів враховує, що адвокат ОСОБА_12 приймав участь в судових засіданнях протягом 2 годин. 23 хв. (2 год.23 хв. х 488,8 = 1023,12), підготував матеріали позовної заяви та розрахунки до них, підготував апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовільнити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_6, суб'єкт оскарження Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_13, зацікавлена особа ОСОБА_8 на дії державного виконавця при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах - скасувати.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_13 по складанню довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_8 по аліментах згідно виконавчого листа №2-99А/97 від 24.11.1997 року про стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з березня 2006 року по 31.10.2012 року в сумі 5428 грн.96 коп. - неправомірними.

Визначити заборгованість по аліментах згідно виконавчого листа №2-99А/97 від 24.11.1997р. про стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з березня 2006 року по 31.10.2012 рік в сумі 23922 грн.99 коп.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_6 судові витрати за правову допомогу адвоката в сумі 1500 грн.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.