Апеляційний суд Запорізької області
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Іжевська Н.Г. 
Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№ 0827/2750/2012
12 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/815/13
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.
секретар - Волчанова І.М.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі-підприємство, товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої енергії, посилаючись на те, що відповідачі, як споживачі електричної енергії, порушили Правила користування електричною енергією для населення, допустили безоблікове споживання електричної енергії в житловому будинку АДРЕСА_1 шляхом підключення розетки поза електролічильником. В зв'язку з цим інспекторами було складено акт № 00103758 від 01.07.2009 року про виявлене порушення та складено розрахунок. Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 12 534 грн. 84 коп. як відшкодування вартості спожитої не облікованої електроенергії та судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп..
рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2012 року з'явленні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 просив скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, оскільки на його думку, суд не правильно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті у цивільних справах апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика).
Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.
Правовідносини щодо постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 оформлено між Товариством та ОСОБА_3, що підтверджується відкритим на нього особовим рахунком (а.с.44)
Відповідач ОСОБА_1 проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.13,14).
Виходячи з положень ст. 6, 626- 631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України (435-15) та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ч.4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Порядок складання актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією передбачений п.53 Правил, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
В підтвердження безоблікового споживання електроенергії позивач посилався на наявність в будинку відповідача прихованого електричного проводу та підключеної до нього розетки поза приладом обліку. Одночасно складена схема без облікового підключення та проведено фотографування (а.с.3,23,24).
Наявний у справі акт № 00103758 від 01.07.2009 року підписаний трьома представниками енергопостачальника із зазначенням факту та механізму порушення користування електроенергією (а.с.3).
Таким чином, отримані працівниками "Запоріжжяобленерго" факти можуть розцінюватись як докази про спосіб безоблікового споживання електроенергії.
За змістом пунктів 48,53 Правил розкрадання електричної енергії є самовільними, протиправними діями споживача, за які він несе відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , та п. 53 Правил обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.
За п.3.3 Методики якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 стверджує, про безпідставність нарахувань розміру збитків за три роки, оскільки сама розетка не прихована.
Важливим критерієм прихованості є скритність електропроводки до якої підключений електроприлад (розетка), а не видимість його у приміщенні.
У цьому зв'язку, такі застереження відповідача не можуть слугувати про неправильність періоду заявленої вимоги.
З цього випливає, що період порушення Правил користування електричною енергією встановлений у відповідності до Методики.
При огляді електропроводу з'ясований його переріз. (а.с.3-б).
Саме виходячи з розміру цього перерізу електричного проводу та Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією позивач правильно зробив розрахунок вартості спожитої необлікованої електричної енергії (а.с.4).
Окрім того, розрахунок вартості не облікованої електроенергії не спростовується іншими будь-якими доказами, а тому аргументи скарги з цього питання не є обґрунтованими.
У своєму зверненні до апеляційного суду відповідачі зауважували і на тому, що вчиняли ніяких дій щодо встановлення прихованої проводки, а отже, не має винності їх дій.
Суд констатує, що сам факт порушення умов монтажу, як і самовільне підключення проводів до електромереж поза приладом обліку є порушенням п.48 Правил, який передбачає відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а п.42 Правил зобов'язує споживача електричної енергії дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан і безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і цих Правил, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.
Тому аргументи апеляційної скарги з цього питання не є виправданими.
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції прийшов до висновків про те, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність за заявленими позивними вимогами.
Солідарний обов'язок виникає у випадках встановлених договором або законом (ст.541 ЦК).
Як суд уже зазначав, згідно закону, саме споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електроенергією.
З'ясовано, що споживачем у спірних правовідносинах є ОСОБА_3 (а.с.58).
Проживання відповідача ОСОБА_1 у житловому будинку не зумовлює виникнення у неї договірних відносин з енергопостачальником, тобто позивачем.
В такому разі, рішення суду в частині солідарного відшкодування відповідачами збитків за обставинами справи не базується на законі.
Із апеляційної скарги ОСОБА_3 спостерігається його незгода з рішенням суду щодо не застосування наслідків спливу позовної давності.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (ст..256 ЦК).
Статтею 257 ЦК визначено, що загальна позовна давність - три роки.
Про факт порушення споживачем Правил постачання електричної енергії, позивач заявив у своєму позові в момент звернення до суду, а саме - 12.03.2012 року.
Саме порушення виявлено 01.07.2009 року.
Перебіг позовної давності переривається пред'явленням позову до суду.
Видається, що, твердження в апеляційній скарзі про не обґрунтованість рішення суду в цій частині не заслуговують уваги.
З огляду на викладене, районний суд неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють питання солідарної відповідальності, а тому ухвалене рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.
рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2012 року у цій справі в частині солідарного стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 12354 грн. 84 коп. та судових витрат у розмірі 214 грн. 60 коп. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволені заявлених позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до ОСОБА_1 відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення
Головуючий: Судді: