Справа № 22Ц-3265/2006  Головуючий в 1 інстанції Волчко А.Я.
     Категорія 11,12  Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
 
                             РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     28 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Київської області у складі:
     головуючого Юровської Г.В.
     суддів: Яворського М.А., Суханової Є.М.,
     при секретарі Чабанюк Т.Г. розглянула у  відкритому  судовому
засіданні в  м.  Києві  цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою
ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного  суду  Київської
області від 6 вересня 2006 року у справі  за  позовом  ОСОБА_1  до
ОСОБА_2 про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної
ділянки на умовах та в порядку, передбачених попереднім договором.
     Заслухавши   доповідача,   перевіривши   матеріали    справи,
 доводи апеляційної скарги, колегія суддів
 
                           встановила:
     У квітні 2006 року  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  вказаним
позовом, в обгрунтування якого посилався на те, що 20 грудня  2005
року уклав попередній договір з ОСОБА_2.
     За його умовами ОСОБА_2 зобов'язався до 30 квітня  2006  року
відчужити позивачу земельну ділянку площею 3,0208 га,  розташовану
на території Петрівської  сільської  ради  в  межах,  встановлених
Державним актом  на  право  приватної  власності  на  землю  серії
IНФОРМАЦIЯ_1.
     В свою чергу ОСОБА_1 зобов'язався  за  власні  грошові  кошти
вчинити   дії,   направлені   на   зміну   цільового   призначення
відчужуваної земельної ділянки.
     Обумовлене договором  зобов'язання  він  виконав.  Відповідач
ОСОБА_2 від укладення договору купівлі-продажу відмовився.
     Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважав протиправною, з
підстав  п.5  попереднього  договору  та  ч.2  ст.635  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
          просив  суд  зобов'язати   ОСОБА_2   укласти   договір
купівлі-продажу  земельної  ділянки  на  умовах  та   в   порядку,
передбачених попереднім договором.
     Рішенням Києво-Святошинського районного суду  від  6  вересня
2006 року у задоволенні позову відмовлено.
     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду  скасувати,
ухвалити нове, яким заявлений позов задовольнити.
     Посилається на те, що, вирішуючи спір, суд  неповно  з'ясував
обставини,  що  мають  значення  для  розгляду  справи  по   суті,
неправильно застосував до  спірних  відносин  норми  матеріального
права,  порушуючи  вимоги   процесуального   закону,   дійшов   до
помилкових висновків, які не грунтуються на доданих до  матеріалів
справи доказах та встановлених фактичних обставинах.
     Зокрема,   висновок   суду   про    нікчемність    укладеного
попереднього договору не відповідає ст.5  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
ст.58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та рішенням КСУ №1-зп від
1 травня 1997 року, №1-рп/99 від 9 лютого  1999  року,  №6-рп/2000
від 19 квітня 2000 року, у відповідності до яких  закони  та  інші
нормативно-правові акти, зокрема, абз.2 п.15  Перехідних  положень
ЗК України, зворотної сили не мають.
     Попередній договір сторони уклали 20 грудня 2005 року,  абз.2
п.15 Перехідних положень ЗК України набув чинності лише 2  березня
2006  року,  запроваджені  в  ньому  правила   на   правовідносини
укладення попереднього договору не поширюються.
     ОСОБА_2 знав про неможливість  відчуження  спірної  земельної
ділянки з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського
виробництва, тому, укладаючи  з  позивачем  попередній  договір  з
перспективою майбутнього продажу земельної ділянки,  мав  на  меті
зміну її цільового призначення.
     Після зміни цільового призначення земельної  ділянки  ОСОБА_1
неодноразово телефонував відповідачу з проханням  укласти  договір
купівлі-продажу, до  часу  припинення  дії  попереднього  договору
звернувся до суду. У  такі  способи  надіслав  ОСОБА_2  пропозицію
укласти основний договір.
     Крім вказаних доводів, позивач в апеляційній скарзі  навів  і
інші, на які ОСОБА_2 своїх заперечень не надав.
     Апеляційна скарга підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
     Судом встановлено, що 20 грудня 2005 року сторони  по  справі
уклали попередній договір, за умовами якого зобов'язались в  строк
до 30 квітня 2006 року укласти договір  купівлі-продажу  земельної
ділянки площею 3,0208 га, розташованої  на  території  Петрівської
сільської ради в межах,  встановлених  Державним  актом  на  право
власності на землю серії IНФОРМАЦIЯ_1.
     Розпорядженням   Києво-Святошинської    районної    державної
адміністрації НОМЕР_1 від 17 січня 2006 року  цільове  призначення
земельної   ділянки   було   змінено:    з    ведення    товарного
сільськогосподарського   виробництва   на    ведення    особистого
селянського господарства.
     У зв'язку з цим, 30 березня 2006 року ОСОБА_2  отримав  новий
Державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку  серії
IНФОРМАЦIЯ_2.
     За правилами ч.I ст.635 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          попереднім  є
договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного  строку  (у
певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на
умовах, встановлених попереднім договором.
     Iстотні  умови  основного   договору,   що   не   встановлені
попереднім  договором,  погоджуються,  у  порядку,   встановленому
сторонами  у  попередньому  договорі,  якщо   такий   порядок   не
встановлений актами цивільного законодавства.
     З п.2.2 укладеного сторонами попереднього дог овору та  копії
Державного акту на право власності  на  землю  серії  IНФОРМАЦIЯ_1
вбачається,  що  об'єктом  попереднього  договору  була   земельна
ділянка,  цільовим  призначенням  якої  було   ведення   товарного
сільськогосподарського виробництва.
     Земельна  ділянка,  цільовим  призначенням  якої  є   ведення
особистого   селянського   господарства,   об'єктом   попереднього
договору не являлось. Тому дія цього договору  на  правовідносини,
пов'язані з укладенням договору купівлі-продажу земельної  ділянки
вказаного цільового призначення, не поширюється.
     Підстави   для   зобов'язання   ОСОБА_2    укласти    договір
купівлі-продажу земельної ділянки з іншим  цільовим  призначенням,
ніж було  передбачено  у  попередньому  договорі,  колегія  суддів
вважає відсутніми, погоджується  з  відмовою  суду  у  задоволенні
ОСОБА_1 заявлених ним вимог.
     Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись  з  висновком
суду про недійсність попереднього договору,  вважає,  що  підстави
для цього в матеріалах справи відсутні.
     З  огляду  на  це,  апеляційна  скарга  підлягає   частковому
задоволенню, рішення суду -  зміні,  у  відповідності  до  якої  з
мотивувальної частини рішення необхідно  виключити  відомості  про
недійсність укладеного попереднього договору.
     Керуючись ст.ст.303, 304, п.З  ч.I  ст.307,  ст.ст.309,  313,
314, 316, 317 та 319 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                            вирішила:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
     Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 6 вересня 2006 року змінити.
     Виключити  з  його  мотивувальної   частини   відомості   про
недійсність попереднього договору, укладеного 20 грудня 2005  року
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для укладення до ЗО квітня 2006  року  договору
купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0208  га,  розташованої
на території Петрівської  сільської  ради  в  межах,  встановлених
Державним актом на право власності на землю серії IНФОРМАЦIЯ_1.
     В іншій частині рішення Києво-Святошинського  районного  суду
Київської області від 6 вересня 2006 року залишити без змін.
     Рішення суду може бути оскаржене до Верховного  Суду  України
протя
     гом двох місяців з моменту його проголошення.