УКРАИНА
 
            АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                             РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27  грудня  2006  року  Колегія  судців  судової  палати   по
цивільним справам апеляційного суду  Дніпропетровської  області  в
складі:
 
     головуючого:   Петренко   I.О.   суддів:   Болтунової   Л.М.,
Лаченкової О.В.  при  секретарі:  Шило  С.Ю.  з  участю  адвоката:
ОСОБА_2
 
     розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в    м.
Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Виконавчого
комітету Кіровської районної  в  місті  Дніпропетровську  ради  на
рішення Кіровського районного  суду  м.  Дніпропетровська  від  29
липня  2006  року,  за  позовом  ОСОБА_1до  Виконавчого   комітету
Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_3,  третя
особа КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про  визнання
рішення  та  ордера  недійсним  та  визнання  права   на   житлове
приміщення і зобов'язання повернути речі , -
 
                           встановила:
 
     У жовтні 2005 року позивачка звернулася з зазначеним  позовом
до суду, посилаючись на те,  що  в  АДРЕСА_1де  були  прописані  і
проживали її батьки ОСОБА_4, 07.04.2005  року  сталося  пожежа,  в
результаті якої вони загинули. На той же час вона  також  з  двома
неповнолітніми   дітьми   мешкала   в   спірній   квартирі,   хоча
зареєстрована в АДРЕСА_2, але проживати  там  не  могла,  оскільки
01.03.2002 року її чоловік при  зловживанні  наркотиками  здійснив
самогубство.
 
     Так як вона з батьками проживала однією сім"ею,  разом  несла
витрати по утриманню житла, вважає,  що  набула  права  на  спірну
квартиру. Оскільки спірна квартира була  у  не  придатному  стані,
вона була змушена з дітьми повернутися в квартиру по  АДРЕСА_2.  В
зв'язку з цими подіями, вона своєчасно не звернулася до  виконкому
з  заявою  про  визнання  за  нею  права   користування   вказаною
квартирою, не могла розпочати в ній ремонт, але там залишилися  її
та дітей речі. У подальшому  вона  дізналася,  що  виконкомом  був
виданий ордер  на  квартиру  по  АДРЕСА_1  на  ім"я  відповідачки.
Вважає, що даний ордер повинен бути визнаний  недійсним,  оскільки
вона з дітьми набула права на спірну  квартиру,  а  також  просила
зобов'язати РЕУ-2 КП ЖРЕП Кіровського району  м.  Дніпропетровська
повернути їй речі вивезені ними з квартири.
 
     Рішенням Кіровського районного суду м.  Дніпропетровська  від
29 травня 2006 року був визнаний недійсним ордер №  НОМЕР_1  серії
Б, виданий 15.07.2005 року на ім'я  ОСОБА_5  виконавчим  комітетом
Кіровської районної в місті  Дніпропетровську  ради,  а  також  за
ОСОБА_1 та її  двома  неповнолітніми  дітьми  було  визнано  право
користування АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, а позовні вимоги щодо
зобов'язання повернути речі залишені без розгляду.  З  виконавчого
комітету було стягнуто державне мито в розмірі 8,50 грн.
 
     В апеляційній скарзі виконавчий комітет Кіровської районної в
місті Дніпропетровську ради  просить  рішення  суду  скасувати  та
ухвалити нове про відмову в позові, оскільки  судом  неповно  були
з'ясовані   обставини   по   справі,   допущені   порушення   норм
процесуального права і висновки не відповідають матеріалам справи.
 
     Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга
підлягає  задоволенню,  а  рішення  суду  скасуванню  з  наступних
підстав.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  в   АДРЕСА_1   в   м.
Дніпропетровську проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_6,  які  в  результаті
пожежіIНФОРМАЦIЯ_1  загинули.  
( а.с.7)
Виконавчим комітетом Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради від 15 липня 2005 року зазначена квартира була надана згідно ордеру ОСОБА_5, де та зареєструвалася 15 жовтня 2005 року разом з неповнолітнім сином.
 
     Задовольняючи вимоги позивачки та визнаючи на  нею  та  двома
неповнолітніми її дітьми права користування  на  спірну  квартиру,
районний суд виходив з положень  ст.  65  ЖК  України  ( 5464-10 ) (5464-10)
        
зазначаючи, що ОСОБА_1 з дітьми вселилися  в  спірну  квартиру  до
своїх батьків,  як  члени  сім"ї  наймача,  а  тому  набула  права
користування цією  квартирою  оскільки  в  судовому  засіданні  не
встановлено іншої угоди  між  ОСОБА_4ми  та  ОСОБА_1  про  порядок
користування квартирою.
 
     Між  тим,  таким  висновок  суперечить  вимогам   закону   та
обставинам по справі.
 
     Судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що з  23
вересня 1995 року ОСОБА_1 є власницеюАДРЕСА_2 м.  Дніпропетровська
згідно до договору купівлі-продажу.
 
     Роблячи  висновок  про  непридатність  проживання  в  спірній
квартирі по АДРЕСА_1, районний не врахував того, що  дані  питання
вирішуються виконкомом райради, а  таке  рішення  відповідачем  по
справі не приймалося і будь-які матеріали з цього приводу в справі
відсутні.
 
     Колегія суддів  вважає,  що  визнаючи  ордер  №  НОМЕР_1  від
15.07.2005 року на спірну квартиру недійсним, районний суд  вийшов
за межі позову ОСОБА_1, оскільки позивачка  просила  визнати  його
недійсним на підставі того, що вона та її неповнолітні діти набули
право  на  житлове  приміщення,  а  суд  першої  інстанції  дійшов
висновку що надане ОСОБА_5  житло,  не  відповідає  санітарним  та
технічним вимогам і є порушенням  порядку  і  умов  надання  жилих
приміщень.
 
     З матеріалів справи видно, що сама ОСОБА_5 з позовною  заявою
стосовно спірної квартири до суду  не  зверталася,  а  в  судовому
засіданні вказувала,  що  ніяких  порушень  законодавства  з  боку
виконкому щодо надання їй цієї квартири допущено не було
 
     Безпідставним і суперечним матеріалам справи є висновок  суду
про те, що відповідачка не вселялася до спірної квартири,  а  лише
встановила нові двері.
 
     Відповідно до довідки СШ № 75  м.  Дніпропетровська  стосовно
проживання сина позивачки ОСОБА_7, то з 6 квітня  2005  року  його
адреса значитьсяАДРЕСА_3,  що  суперечить  висновкам  суду  першої
інстанції про те, що мала місце згода наймача та його  дружини  на
вселення до спірної квартири позивачки з дітьми як членів  сім'ї'.
(а.с. 54)
 
     Оскільки  висновки  суду  першої  інстанції  не  відповідають
обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає
скасуванню на підставі п.З  ст.  309  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          з
ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.
 
     Керуючись ст.ст. 304, п.2 ст. 307, п.3 ст. 309, 316,  317,319
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів, -
 
     вирішила:
 
     Апеляційну скаргу виконавчого комітету Кіровської районної  в
місті Дніпропетровську ради задовольнити.
 
     Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29
липня 2006 року скасувати.
 
     В задоволені позову ОСОБА_1до Виконавчого комітету Кіровської
районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5,  третя  особа  КП
ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про визнання рішення і
ордера  недійсним  та  визнання  права  на  житлове  приміщення  і
зобов'язання повернути речі - відмовити.
 
     Рішення апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту
його  проголошення,  але  може  бути   оскаржено   шляхом   подачі
касаційної  скарги  до  Верховного  Суду  України  протягом   двох
місяців.