УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 26 дня колегія суддів Судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у
складі:
Головуючого, судді_______________________ Новікова
Р.В,___________________________
Суддів__________________________________ Берещанської II.,
Сокола B.C.______________
При секретарі___________________________ Гребенніковій
Н.О._______________________
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Перша
Ялтинська державна нотаріальна контора, про визнання договору
дарування квартири недійсним, визнання права власності на спадкове
майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського
міського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, посилаючись
на те, що договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 лютого
2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 треба визнати недійсним, та
визнати за нею право власності на спадкове майно у виді зазначеної
квартири, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4, померлої
IНФОРМАЦIЯ_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 в силу
психічного стану свого здоров'я під час дачі згоди на дарування
спірної квартири не могла розуміти значення своїх дій та керувати
ними. Крім того, померла була введена відповідачем в оману, тим,
що після укладення договору дарування квартира вже їй не належала.
Вона ж, як спадкоємиця по закону першої черги після смерті матері
ОСОБА_4 претендує на спірну квартиру, котра була фактично прийнята
ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, померлого
IНФОРМАЦIЯ_2.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 12 липня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі позивачкою ставиться питання про
скасування рішення суду і про направлення справи на новий розгляд,
з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам
справи і вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи,
доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що 24.02.2004 року
ОСОБА_3, який був власником квартири АДРЕСА_1 за договором
купівлі-продажу від 21.12.1992 p., подарував спірну квартиру онуку
своєї дружини -
Справа № 6607/2006 Головуючий по першій інстанції
Палко А.А.
Доповідач Берещанська I.I.
відповідачеві ОСОБА_2 Договір дарування був зареєстрований в
реєстрі під НОМЕР_1 в Першій Ялтинській нотаріальній конторі.
ОСОБА_4 дала письмову згоду на укладання зазначеного договору
дарування. IНФОРМАЦIЯ_2 помер ОСОБА_3, а IНФОРМАЦIЯ_1 - ОСОБА_4.
Посилаючись на ст. ст. 203, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суд
дійшов висновку, що угода дарування зазначеної квартири відповідає
вимогам закону за формою та змістом, моральним принципам
суспільства. Особи, які здійснювали угоду, мали повний обсяг
цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним, відповідало
їх внутрішній волі.
З таким висновками суду першої інстанції погоджується і
колегія суддів, а також з висновком що не знайшов свого
підтвердження в суді факт, що ОСОБА_4, даючи згоду на укладання
договору дарування, не усвідомлювала значення своїх дій та не
могла керувати ними через її психічне захворювання.
Дійсно, як було встановлено посмертною судово-психіатричною
експертизою за № 506 від 27.04.2006 p., проведеною експертами
Кримської Республіканської психіатричної лікарні № 1 в м.
Сімферополі, ОСОБА_4 страждала органічним розладом особистості
внаслідок захворювання, ушкодження та дисфункції головного мозку.
Однак протягом багатьох років її захворювання ніхто з рідних не
ставив питання про визнання її недієздатною. Лікарі, що оглядали
її в різні періоди життя, не ставили під сумнів її дієздатність,
що вбачається з медичних документів, залучених до справи. Не
сумнівалася в дієздатності ОСОБА_4 і Державний нотаріус, яка
засвідчувала договір дарування.
Судом також була встановлена наявність неприязнених відносин
між позивачкою та її матір'ю ОСОБА_4. Як судом першої інстанції,
так і судом апеляційної інстанції були досліджені матеріали
цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання її матері
недієздатною, вказавши в цій заяві причину свого звернення -
укладену угоду, а не необхідність догляду та опіки за матір'ю.
Не знайшов підтвердження під час розгляду даної справи і факт
обману відповідачем своєї бабусі ОСОБА_4, так як позивачка не
надала суду ніяких доказів цього. Тому відсутні підстави для
визнання оспорюваної угоди недійсною. А раз договір дарування
спірної квартири є дійсним, то суд обгрунтовано відмовив позивачці
в задоволенні позову про визнання за нею права власності на
зазначену квартиру.
За таких обставин рішення суду є законним та обгрунтованим, а
доводи апеляційної скарги щодо ненадання .судом належної оцінки
доказам по справі, зокрема висновку посмертної
судово-психіатричної експертизи, не містять правових підстав для
скасування рішення та направлення справи на новий розгляд, так як
згідно зі ст. 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у
справі, доказів. Суд оцінює належність, допустимість,
достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і
взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 3307, 308
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Справа № 6607/2006 Головуючий по першій інстанції
Цалко А.А. Доповідач Берещанська I.I.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 12 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом
двох місяців.