Справа 22-10533\06 Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Міненко Л.А. . Доповідач Дем*яносов
М.ВА.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у
складі :
головуючого : Рибалко Л..I.
суддів : Новікової Г.В., Дем*яносова М.ВА.
При секретарі Стефановій I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Мар*інського
районного суду Донецької оласті від 29 серпня 2006 року в справі
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл квартири, визнання
порядку користування житловими приміщеннями і за зустрічним
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1\2 частини суми вартості
проведених в квартирі ремонтних робіт та витрат за
житлово-комунальні послуги та розподіл квартири,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в апеляційнійній скарзі оспорює обгрунтованість
рішення Мар*інського районного суду Донецької області 23 жовтня
2006 року, яким було задоволено позов ОСОБА_2 і вселено її в
квартируАДРЕСА_1 і визнано порядок користування житловими
приміщеннями в ній, в частині вселення її в спірну квартиру і
просить його в цій частині скасувати і постановити нове рішення
яким відмовити в позові.
Доводи скарги зводяться до того, що постановлене судом першої
інстанції рішення в цій частині не відповідає вимогам
матеріального права.Вважає, що суд не взяв до уваги , що ОСОБА_2
має на праві власності інше житло де постійно проживала останні
роки, тому у суда
першої інстанції були відсутні підстави для її вселення в
спірне жиле приміщення.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також оспорює обгрунтованість
рішення місцевого суду в частині стягнення з неї на користь
ОСОБА_1 7547 грн.40 коп. половину витрат на ремонт квартири та
3567 грн.36 коп. -половину витрат з оплати комунальних послуг за
період з жовтня 2001 року по квітень 2006 року і в частині
стягнення 150 грн.-половину витрат за
проведення технічної експертизи і ставить питання про його
скасування в цій частині.
В засіданні апеляційного суду сторони та їх представники
наполягали на своїх вимогах, заперечуючи проти доводів пртилежної
сторони.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи вірно були
встановлені фактичні обставини про те, що спірна трикімнатна
квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної
власності.
З жовтня 2001 року позивачка ОСОБА_2 не стала проживати в
квартирі у зв*язку з конфліктними відносинами з ОСОБА_1 і
тимчасово проживала у своїх батьків.
Відповідно до вимог ст. 48, 55 Закону України " Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
власник може вимагати усунення будь-яких
порушень його права.
Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім
випадків передбачених вказаним Законом та іншими законодавчими
актами України.
Згідно ст. 383 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник житлового
будинку, квартири має право використовуввати приміщення для
власного мешкання, мешкання членів своєї сім*ї, інших осіб і не
має права використовувати його для промислового виробництва.
Крім того відповідно до вимог ст.ст. 322, 357 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
власник зобов*язаний утримувати майно , що йому
належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю
співвласника, який їх зробив, якщо інше не встанволено
домовленістю співвласників.
Апеляційний суд вважає, що ремонтні роботи які провів ОСОБА_1
привели до значного поліпшення спірної вкакртири, їх не можна
відокремити від квартири, тому що вони є її складовою частиною,
тому суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_2 є власницею 1\2
частки спірної квартири, вона має право користуватися і
розпоряджатися нею, але також вона повинна нести і обов*язки по її
утриманню прийшов до обгрунтованого висновку , що її необхідно
вселити в спірну квартиру і стягнути з неї половину вартості
понесених ОСОБА_1 витрат на ремонт квартири та витрат по оплаті
комунальних послуг.
Однак із стягнутою сумою погодитися неможливо з наступних
підстав.
Стягуючи з ОСОБА_2 половину витрат на ремонт квартири в сумі
7547 грн. 40 коп. суд першої інстанції виходив із суми встновленої
згідно висноку будівельно-технічної експертизи від 15.03.2006
року. Однак як вбачається із м атеріалів справи, ОСОБА_1
звертаючись з позовом до суду вказував, що він дійсно провів
ремонтні роботи, витрати на які складали 14163 грн. Допитаний в
судовому засіданні місцевого суду експерт ОСОБА_3 підтвердив, що
дійсно в квартирі яка потребувала ремонту були проведені
ремонтно-будівельні роботи вартість яких на час виготовлення
експертного висновку складала 15094 грн.80 коп., тому апеляційний
суд вважає, що слід виходити із суми реально понесених позивачем
ОСОБА_1 витрат на ремонт , а саме із суми 14163 грн.
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції
вірно встановивши , що ОСОБА_2 як власниця квартири повинна нести
витрати на її утримання, однак безпідставно стягнув половину
витрат по оплаті комунальних услуг за період з жовтня 2001 року по
квітень 2006 року в сумі 3 567 грн.36 коп., в той час як
вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з вказаним
позовом до суду 27 грудня 2005 року, тому з ОСОБА_2 з урахуванням
строку позовної давності слід стягнути половину витрат пов*язаних
з оплатою комунальних послуг за період з грудня 2002 року по
грудень 2005 року в розмірі 1859 грн.32. коп.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення
суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі
повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються
як на підставу своїх вимог і заперечень, підтерджених тими
докакзами, які були досліджені в судовому засіданні.
В іншій частині рішення Мар*інського районного суду Донецької
обалсті є обгрунтованим, в ньому повно відображені обставини, що
мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини
і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході
судового засідання.
Керуючись ст.ст 303, 304, ч.1п.Зст. 307, ч1п.4 ст. 309, 315
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Мар*іського районного суду Донецької області від 28
серпня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
витрат по оплаті за ремонт квартири та оплаті комунальних послуг
змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7081 грн.50 коп.
половину витрат на ремонт квартири, а також 1859 грн.32 коп.
половину витрат по оплаті комунальних послуг за період з грудня
2002 року по грудень 2005 року в розмірі 1859 грн.32 коп.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її
проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з
дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.