Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючої - судді Карпусь С.А., суддів : Харчука В.М., Кізюн О.Ю. при секретарі Хмельницькій Ю.А. з участю :

позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-1619 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 8 червня 2006 року за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, дочірнього підприємства "Імпульс-Світ", приватного підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1 від 15 грудня 2004 року, визнання стороною у договорі купівлі-продажу від 15 грудня 2004 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1від 17 листопада 2004 року та визнання дійсним договору купівлі - продажу від 2 червня 2004 року.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ДП "Імпульс-Світ", приватного підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. на ринку ДП "Імпульс - Світ" по АДРЕСА_1, укладеного 15 грудня 2004 року №2 на ім'я сина ОСОБА_4, визнання за ним права власності на неї. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що за спільні кошти під час шлюбу придбали цю конструкцію, проте без його відома та згоди на підставі договору купівлі-продажу дану конструкцію придбав їх неповнолітній син ОСОБА_4. Вважає дану угоду нікчемною, оскільки син не мав своїх коштів, конструкція куплена ними за спільні кошти з дружиною, письмової згоди на придбання сином нерухомості він не давав, син не займався торгівельною діяльністю. Тому у відповідності зі ст. 203 ЦК України просив визнати цей договір недійсним і визнати за ним право власності на залізобетонну конструкцію на підставі договору купівлі-продажу від 2 червня 2004 року.

В червні 2006 року під час розгляду справи ОСОБА_1 доповнив позов вимогами про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірної конструкції між ДП "Імпульс-Світ" та ОСОБА_3 від 2 червня 2004, визнання недійсними: договору купівлі-продажу залізобетонного блоку, укладеного 17 листопада 2004 року між ДП "Імпульс-Світ" і приватним

Головуючий у першій інстанції - Болотов Є.В. Справа № 22ц-1619

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 12

підприємцем ОСОБА_6; договору купівлі-продажу цього блоку між ОСОБА_6. та ОСОБА_4 від 15 грудня 2004 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 8 червня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено визнати дійсним договір №2 купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею, 24 кв.м. по АДРЕСА_1, укладений між ДП "Імпульс-Світ" та ОСОБА_3 від 2 червня 2004 року. Визнано недійсним договір №11/04 купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1, укладений між ДП "Імпульс-Світ" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6. від 17 листопада 2004 року. Визнано недійсним договір №2 купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6. та ОСОБА_4 від 15 грудня 2004 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 318 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення суду незаконним, просить скасувати і відмовити позивачу в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими. Суд не прийняв до уваги пояснення представника ДП "Імпульс-Світ", приватного підприємця ОСОБА_6 про те, що договір № 2 від 2 червня 2004 року укладався лише з метою забезпечити її право в майбутньому на придбання цієї конструкції після завершення її будівництва та дав невірну оцінку довідці від 27 жовтня 2005 року про виплату коштів ОСОБА_1 за придбаний кіоск.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просила задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_4 погодився з доводами апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, просив відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що договір № 2 купівлі-продажу залізобетонної конструкції № 3 площею 24 кв.м. на ринку по АДРЕСА_1, укладений 2 червня 2004 року між ДП "Імпульс-Світ" та ОСОБА_3, відбувся, грошові кошти за цим договором були оплачені ОСОБА_1 і, оскільки ОСОБА_3 стала власником цієї конструкції, є недійсними послідуючі угоди щодо продажу цієї конструкції.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Встановлено, що 17 листопада 2004 року між дочірнім підприємством "Імпульс-Світ" та приватним підприємцем ОСОБА_6. було укладено договір купівлі-продажу залізобетонних блоків розміром 4 х 6 м. площею 24 кв. м. на території ринку ДП "Імпульс-Світ" по АДРЕСА_1. 15 грудня 2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_6. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу зазначених залізобетонних блоків у вигляді блоку № 3 розміром 4x6 площею 24 кв. м. на території зазначеного ринку вартістю 31800 грн. В той же день цей залізобетонний блок було передано ОСОБА_4, а 22 грудня 2004 року його мати ОСОБА_3 сплатила 31800 грн. приватному підприємцю ОСОБА_6 за вказане майно.

Наведене підтверджується матеріалами справи, поясненнями відповідачів, показаннями свідків, копіями договорів купівлі-продажу від 17 листопада 2004 року № 11/04, від 15 грудня 2004 року № 2, актом приймання-передач від 15 грудня 2004 року, квитанцією до прибуткового касового ордера № 4 від 22 грудня 2004 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_4

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами ; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним ним на своє ім'я. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів).

Як встановлено судом, мати неповнолітнього ОСОБА_4, з якою він проживав, надала свій дозвіл на придбання сином залізобетонного блоку № 3, що вони визнали в судовому засіданні і про що свідчить оплата нею коштів за придбаний блок. Не заперечував і позивач проти укладення цього правочину, про що свідчать пояснення представників ДП "Імпульс-Світ" та ОСОБА_6 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час укладення даного договору перебували у зареєстрованому шлюбі і на придбання майна неповнолітньому сину були внесені їх спільні кошти.

Що стосується договору купівлі-продажу цієї конструкції для ведення торгівельної діяльності від 2 червня 2004 року, укладеного між ДП "Імпульс-Світ" та ОСОБА_3, то судом приймаються до уваги пояснення ОСОБА_3 про те, що даний договір був гарантією на придбання нею в майбутньому зазначеної конструкції після завершення її будівництва, кошти по даному договору не передавались, як і не було прийому-передачі даної споруди у її власність.

її пояснення з цього приводу об'єктивно підтверджуються матеріалами справи, поясненнями свідка ОСОБА_7, який в засіданні апеляційного суду підтвердив, що на час укладення даного договору він працював директором ДП "Імпульс-Світ" і звільнився з цієї посади в жовтні 2006 року, в червні 2006 року ринок ще не був добудований, тому укладались тимчасові договори на придбання торгівельних місць, які були свого роду гарантією на їх придбання у власність в майбутньому і вони діяли всього п'ять місяців, ким передавались кошти за зазначену споруду не пам'ятає.

Згідно змісту договору купівлі-продажу від 2 червня 2004 року істотними його умовами були внесення коштів та передача споруди у власність покупця на підставі акту протягом п'яти місяців.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_8 показала, що вона працює головним бухгалтером на ДП "Імпульс-Світ" з вересня 2006 року, касова книга у 2004 році не велася і відсутні відомості про надходження коштів за залізобетонний блок № 3 площею 24 кв.м. на ринку ДП "Імпульс-Світ" від ОСОБА_1 На підприємстві відсутні будь-які договори з ОСОБА_1, є лише договори про продаж залізобетонних блоків на належному їм ринку приватному підприємцю ОСОБА_6

Тому судом не приймається до уваги довідка від 27 жовтня 2005 року про оплату ОСОБА_1 вартості цього залізобетонного блоку.

Вказані обставини свідчать про те, що станом на 17 листопада 2004 року власником даного залізобетонного блоку було дочірнє підприємство "Імпульс-Світ", яке вправі було розпорядитись належним йому майном, в тому числі укласти договір купівлі-продажу з приватним підприємцем ОСОБА_6.

Врахувавши наведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що вимоги позивача є необгрунтованими, вони задоволенню не підлягають, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 8 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В позовіОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, дочірнього підприємства "Імпульс-Світ", приватного підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1 від 15 грудня 2004 року, визнання стороною у договорі купівлі-продажу від 15 грудня 2004 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу залізобетонної конструкції №3 площею 24 кв.м. по АДРЕСА_1від 17 листопада 2004 року та визнання дійсним договору купівлі продажу від 2 червня 2004 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.