УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
головуючої: Краснощокової Н.С.
суддів: Iгнатової Л.Є., Маширо О.П.
при секретарі Тимченко Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в місті Добропілля
на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 2 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Добропілля про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, перевіривши в обсязі апеляційної
скарги досліджені судом по справі докази, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Добропілля звернулось до Апеляційного суду
Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Добропільського
міськрайонного суду Донецької області від 2 листопада 2006 року,
яким ОСОБА_1 задоволені позовні вимоги частково і на його користь
з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої
умовами виробництва стягнуто 10 000 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Добропілля просить скасувати рішення
Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2
листопада 2006 року, постановити нове рішення про відмову позивачу
в позові, посилаючись на те, що судом при ухваленні рішення
порушені норми матеріального та процесуального права, рішення
грунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, які
суд безпідставно визнав встановленими, достовірних доказів на
підтвердження та обгрунтування своїх позовних вимог позивач не
надав. Також, відповідач вважає, що в судовому засіданні позивач
не зміг чітко обгрунтувати суму позову.
Судом першої інстанції встановлено, що на протязі 34 років
позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на
посаді прохідника. Під час роботи отримав професійне
захворювання - пневмоканіоз інтерстеціальна форма, емфізему
легенів, легеневу недостатність. Згідно висновку МСЕК від
08.08.2006 року йому було встановлено 30% втрати професійної
працездатності безстроково та визнаний інвалідом 3 групи.
Внаслідок професійного захворювання значно погіршився стан
його здоров"я, він змушений терпіти фізичний біль, крім того,
змінився звичайний спосіб життя. Окрім фізичних, позивач також
зазнав і моральних страждань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди
випливає з факту його професійного захворювання і часткової втрати
працездатності. Ушкодження стану здоров'я позивача через
професійне захворювання, необхідність постійного лікування,
фізичний біль, обмеження у праці і таке інше призвело до певних
моральних страждань.
Такий висновок суду є підставним та обгрунтованим матеріалами
справи.
На думку апеляційного суду розмір зробленого судом морального
відшкодування відповідає ступеню моральних страждань позивача,
тому оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну
скаргу відхилити, оскільки її доводи не впливають на висновки
суду.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суд апеляційної
інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд
першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог
матеріального і процесуального права.
На думку апеляційного суду оскаржуване рішення відповідає
діючому законодавству, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Добропілля Донецької
області відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 2 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців
безпосередньо до Верховного Суду України.