Справа № 22ц -3413/2006 р. Головуючий у 1-й інстанції
Оладько С.I.
Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 p. колегія судців судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Сліпченка О.I.,
Суддів - Коцюрби О.П., Голуб С.А.
При секретарі - Некорі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача
ОСОБА_1-ОСОБА_2 на рішення Iрпінського міського суду від 15
вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про
визнання дійсним правочину, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши
матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія
суддів
встановила:
Позивач звернувся до суду із позовом в якому вказав, що між
ним та відповідачкою по справі було укладено угоду, згідно якої
вона зобов'язалась продати йому належний їй на праві власності
будинок АДРЕСА_1, а він зобов'язався сплатити їй кошти в суммі
45000 долларів США.
В зв'язку із зайнятістю, відповідачка запропонувала йому
сплатити їй всю сумму вартості будинку та зобов'язалась надати
довіреність на оформлення документів та проведення інших дій з
продажу будинку. 02.07.2005р приватним нотаріусом Коростишівського
нотаріального округу Житомирської області була посвідчена
довіреність ОСОБА_3 згідно якої вона уповноважила його на
здійснення підготовки, оформлення документів та проведення інших
дій з продажу вказаного майна. В присутності нотаріуса та свідків
він передав відповідачці 45000 долларів США за будинок. Після
цього він почав оформляти документи для оформлення права власності
на будинок на своє ім'я.
Але через деякий час ОСОБА_3 звернулась до Iрпінського MB ГУ
МВС України в Київській області із заявою про те, що вона не знає
ні про яку угоду, гроші не отримувала і доручення не надавала.
Рішенням Iрпінського міського суду від 15 вересня 2006 року в
задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, подав апеляційну
скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове
рішення, яким задовольнити позов.
Посилається на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка по справі
ОСОБА_3 є власником будинком АДРЕСА_1, що стверджується в судовому
засіданні поясненнями сторін, зібраними доказами по справі.
В судовому засіданні також встановлено, що 02.07.2005 р.
ОСОБА_3 була надана довіреність ОСОБА_1 згідно якої вона надала
ОСОБА_1 право управляти і розпоряджатись усім її майном, що
стверджується оригіналом вказаної довіреності, яка знаходиться в
матеріалах справи. 20.04.2006 р. дана довіреність ОСОБА_3 була
анульована, що стверджується довідкою.
Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що між ним
та відповідачкою по справі була укладена угода, згідно якої
відповідачка зобов'язалась продати йому належний їй будинок
АДРЕСА_1, а він зобов'язався сплатити відповідачці за будинок 45
000 долларів США. Але з даного приводу, позивачем по справі не
надано суду жодного письмового доказу. Не надано суду жодного
письмового доказу з приводу передачі позивачем відповідачці по
даній справі ОСОБА_3 грошей в суммі 45000 доларів США. Посилання
позивача на покази свідків, допитаних в судовому засіданні суд не
може прийняти до уваги при вирішенні даного спору, оскільки ст.
220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
по даній категорії справ передбачено
наявність письмових доказів.
В судовому засіданні також була вивчена кримінальна справа
№11-4454, Iрпінського MB ГУ МВС України в Київській області, яка
була порушена по факту використання підробленого документа. Але із
матеріалів даної кримінальної справи не вбачається, що саме між
відповідачкою ОСОБА_3, яка є власником спірного будинку і яка була
допитана в судовому засіданні, та позивачем була укладена угода
купівлі-продажу будинку, що саме вона надавала позивачу
довіреність на управління та володіння майном і що саме вона
отримала від позивача кошти в суммі 45000 долларів США. Ні свідки,
ні сам позивач в судовому засіданні із впевненістю не впізнали у
відповідачці ту особу, яка оформила на позивача довіреність та
отримала від нього гроші в суммі 45000 долларів США, вказавши, що
вона дуже схожа із тією особою, яка отримувала кошти.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно прийшов до
вказаних висновків.
Враховуючи викладене, те, що рішення суду відповідає вимогам
матеріального і процесуального права та обставинам справи, а
доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави
для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308,313,314,315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Iрпінського міського суду від 15 вересня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців.