РIШЕННЯ
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     2006 року грудня 22 дня місто Луцьк
 
     Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах
апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді
Александрової  М.А.,  суддів  Свистун  О.В..,  Шевчук  Л.Я.,   при
секретарі Гордійчук I.В.
 
     розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні   в   м.Луцьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської  поліклініки
для дорослих №1,  Української  страхової  компанії  "Гарант-Авто",
Луцької філії Страхового акціонерного  товариства  закритого  типу
"Саламандра-Лтава", третьї особи на  стороні  відповідача  ОСОБА_6
про  відшкодування  майнової  і  моральної  шкоди  за  апеляційною
скаргою відповідача - Луцької міської поліклініки для дорослих  №1
на рішення Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року.
 
     Особи,  які  беруть  участь  у  справі:  позивач  -  ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат ОСОБА_2,
 
     відповідач -  Луцька  міська  поліклініка  для  дорослих  №1,
Українська   страхова   компанія   "Гарант-Авто",   Луцька   філія
Страхового     акціонерного     товариства     закритого      типу
"Саламандра-Лтава",
 
     представники відповідачів - адвокат ОСОБА_3, ОСОБА_4,
 
     третя  особа  на  стороні   відповідача,   яка   не   заявляє
самостійних вимог на предмет спору, -ОСОБА_6
 
     Колегія суддів
 
                           встановила:
 
     В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася з  позовом  до  Луцької
міської поліклініки для дорослих  №1,  третьої  особи  на  стороні
відповідача, яка не заявляє самостійних вимог  на  предмет  спору,
ОСОБА_6 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
 
     Позовні вимоги обгрунтовувала такими обставинами.
 
     16  січня  2006  року  з  вини  працівника  Луцької   міської
поліклініки №1 ОСОБА_6., який керував автомобілем ДЕУ НОМЕР_2,  що
належить поліклініці, сталася дорожньо -  транспортна  пригода,  в
якій пошкоджено автомобіль МАЗДА 626 НОМЕР_1,  власником  якого  є
позивач. Розмір завданої  майнової  шкоди  становить  8609  грн.57
коп.,  в  тому  числі  :  4362  грн.68коп.  -   шкода,   заподіяна
пошкодженням автомобіля, 291грн.60коп.
 
     - оплата за проведення  експертного  дослідження,  103грн.  -
плата за зберігання
 
     пошкодженого автомобіля  на  автостоянці,  500грн.  -  оплата
наданих транспортних послуг
 
     в    зв"язку    з    пошкодженням    власного     автомобіля,
1138грн.29коп. - кошти, витрачені на
 
     лікування чоловіка позивача ОСОБА_5, який керував автомобілем
під час дорожньо
 
     - транспортної пригоди і стан здоров"я якого в зв"язку з  ДТП
значно погіршився, 2124
 
     грн. - оплата санаторно - курортного лікування ОСОБА_5
 
     Крім того, позивачеві спричинена моральна шкода, яка  полягає
у  фізичних   стражданнях,   моральних   переживаннях,   порушенні
нормального ритму життя, психічних переживаннях через неможливість
користування  автомобілем  і  через  невідшкодування  відповідачем
шкоди добровільно. Розмір моральної шкоди позивач визначає у 10000
грн.
 
     Також позивач просила стягнути  з  відповідача  понесені  нею
судові витрати в сумі  1910грн.  10коп.  :  1450  грн.  по  оплаті
правової допомоги, 138грн.50коп. судовий збір,  30грн.  витрат  на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і  291грн.60коп
за проведення експертного дослідження.
 
     Ухвалою суду від 23 червня 2006 року до участі  в  справі  як
співвідповідачів    залучено    Українську    страхову    компанію
"Гарант-Авто" і Луцьку філію  Страхового  акціонерного  товариства
закритого типу "Саламандра-Лтава".
 
     Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року
позов  задовольнено  частково.Стягнуто  з  відповідача  в  користь
позивача 4362грн.68коп. майнової і  3000грн.  моральної  шкоди  та
1778грн.70коп. судових витрат. Стягнуто з відповідача  на  користь
Територіального  управління  державної  судової  адміністрації   у
Волинській  області   15грн.   витрат   на   інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено. В  позові
до Української страхової компанії "Гарант-Авто"  і  Луцької  філії
Страхового     акціонерного     товариства     закритого      типу
"Саламандра-Лтава" відмовлено.
 
     В апеляційній скарзі відповідач - Луцька  міська  поліклініка
для дорослих №1 просить рішення  суду  першої  інстанції  змінити,
зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 500грн., а також
зменшити  розмір  витрат,  пов"язаних  з  розглядом  справи,   які
підлягають поверненню відповідачем позивачу.
 
     Відповідач вважає, що суд при  визначенні  розміру  моральної
шкоди, що підлягає відшкодуванню, не виходив із засад  розумності,
виваженості та  справедливості,  не  врахував,  що  поліклініка  є
державною установою, а перенесені позивачем моральні страждання не
є істотними.
 
     В  частині  відшкодування  майнової  шкоди  рішення  суду  не
оскаржується.
 
     Представник  позивача  адвокат  ОСОБА_2.  апеляційну   скаргу
заперечує.
 
     Колегія суддів приходить до висновку,  що  апеляційна  скарга
підлягає задоволенню, а рішення суду в частині позовних вимог  про
відшкодування моральної шкоди і розподілу судових витрат  зміні  з
наступних підстав.
 
     Судом першої інстанції правильно  встановлено,  що  винним  у
скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 16 січня 2006
року, винна третя особа  на  стороні  відповідача  Юзепчук  Микола
Кузьмович, який перебував у трудових відносинах з  відповідачем  -
Луцькою міською поліклінікою для дорослих №1 і керував автомобілем
ДЕУ  реєстраційний  номерний  знак  НОМЕР_2,  власником  якого   є
поліклініка. Під час ДТП отримав механічні пошкодження  автомобіль
МАЗДА  626  реєстраційний  номер  НОМЕР_1,  яким  керував  чоловік
позивача ОСОБА_5. Власником пошкодженого автомобіля є позивач.
 
     Розміру стягнутої з відповідача на користь позивача  майнової
шкоди 4362грн.68коп. сторони не оспорюють.
 
     Позивач просила стягнути з  відповідача  10000грн.  моральної
шкоди, яка полягає у фізичних стражданнях, моральних переживаннях,
порушенні нормального ритму життя,  психічних  переживаннях  через
неможливість  користування  автомобілем  і  через  невідшкодування
відповідачем шкоди добровільно.
 
     Відповідно до ст.1172  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          юридична  або
фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час
виконання  ним  своїх  трудових  /службових/  обов"язків.   Згідно
ст.1167 ч.1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         моральна шкода, завдана фізичній
або   юридичній   особі   неправомірними   рішеннями,   діями   чи
бездіяльністю,  відшкодовується  особою,  яка   її   завдала,   за
наявності її вини.
 
     Отже, суд першої інстанції прийшов до  правильного  висновку,
що позивачеві спричинені  моральні  страждання,  які  полягають  у
переживаннях  через  пошкодження  її   майна   -   автомобіля,   у
переживаннях  через  неможливість  використання   автомобіля   для
особистих і- виробничих потреб, у порушенні нормального  ритму  її
життя і що відповідальним за спричинену позивачеві моральну  шкоду
є відповідач - Луцька міська поліклініка для дорослих №1,  з  якою
перебував у трудових  відносинах  ОСОБА_6.  -винний  у  заподіянні
шкоди.
 
     Проте,  визначаючи  розмір  відшкодування,  суд  не  врахував
роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п.9  постанови
№4   ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
         від 31 березня 1995 року "Про судову практику
в  справах  про  відшкодування  моральної  /немайнової  /  шкоди",
відповідно до яких  розмір  відшкодування  моральної  /немайнової/
шкоди суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу  страждань
/фізичних,  душевних,  психічних  тощо/,  яких   зазнав   позивач,
характеру немайнових втрат fіx тривалості, можливості  відновлення
тощо/ та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються  стан
здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у  його  життєвих  і
виробничих   стосунках,   ступінь   зниження   престижу,   ділової
репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення  попереднього
стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості
та справедливості.
 
     З  врахуванням  наведеного  колегія   суддів   приходить   до
висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди слід зменшити до
500грн.
 
     Неправильно суд першої інстанції вирішив питання про розподіл
судових витрат.
 
     Згідно ст.ст.79, 88 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          судові  витрати
складаються з судового збору та  витрат,  пов"язаних  з  розглядом
справи.  До  витрат,  пов"язаних  з  розглядом  справи,  належать:
витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи;
витрати на правову допомогу ; витрати сторін та їх представників ,
що пов"язані з явкою до суду;  витрати,  пов"язані  із  залученням
свідків,  спеціалістів,  перекладачів   та   проведенням   судових
експертиз; витрати, пов"язані  з  проведенням  огляду  доказів  за
місцем їх  знаходження  та  вчинення  інших  дій,  необхідних  для
розгляду справи. Стороні, на користь якої  ухвалено  рішення,  суд
присуджує з другої сторони понесені і  документально  підтверджені
судові витрати. Якщо позов  задоволено  частково,  судові  витрати
присуджуються  позивачеві  пропорційно  до   розміру   задоволених
позовних вимог, а відповідачеві  -  пропорційно  до  тієї  частини
позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
 
     Позивачем заявлено  позов  про  відшкодування  8609грн.57коп.
майнової і 10000грн. моральної шкоди. Задоволено судом вимоги  про
відшкодування 4362грн.68коп. майнової і 500грн.  моральної  шкоди.
Понесені позивачем судові витрати становлять  1866грн.  10коп.,  з
них  :  1450грн.-  витрати  на  правову  допомогу  /а.с.22,   48/,
291грн.60коп. - витрати по проведенню експертної оцінки автомобіля
/а.с.6/, 30грн.  -витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення
розгляду справи /а.с.2/, 94грн.50коп.  -  сплачений  судовий  збір
/а.с.1, 21. Позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 44грн.
/а.с.76/. Отже, до стягнення з  відповідача  на  користь  позивача
підлягає  487грн.60коп.  судових  витрат  /4863   1866   :   18610
=487грн.60коп./.
 
     Крім  того,  суд  зайво  стягнув  з  відповідача  в   користь
Територіального  управління  державної  судової  адміністрації   у
Волинській  області   15грн.   витрат   на   інформаційно-технічне
забезпечення  розгляду  справи,  оскільки  з   матеріалів   справи
вбачається,  що  позивачем  сплачені  зазначені  витрати  по  двох
квитанціях в розмірі ЗОгрн. /а.с.2/ 25 квітня 2006 року.
 
     Таким чином рішення суду підлягає зміні  в  частині  позовних
вимог про відшкодування моральної шкоди і розподілу судових витрат
відповідно до ст.309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
 
     Керуючись ст.ст.309, 313,  314,  316,  209  ч.3  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , на підставі" ст.ст. 1167, 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,
колегія суддів
 
     вирішила:
 
     Апеляційну скаргу відповідача - Луцької  міської  поліклініки
для дорослих №1 задовольнити.
 
     Рішення Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006  року
в  даній  справі  в  частині  позовних  вимог  про   відшкодування
моральної шкоди і розподілу судових витрат змінити.
 
     Стягнути з Луцької міської  поліклініки  для  дорослих  №1  в
користь ОСОБА_1 500грн. моральної шкоди  і  487грн.60коп.  судових
витрат.
 
     В решті рішення суду залишити без змін.
 
     Рішення набирає законної сили з моменту його  проголошення  і
може бути оскаржене  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох
місяців  з  дня  набрання  ним  законної  сили.  Головуючий   M.A.
Александрова