УХВАЛА
Iменем України
22 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в
складі:
головуючого судді Курило В.П.
суддів Саніковой О.С., Постоловой В.Г.
при секретарі Коваленко Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля
Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду
Донецької області від 02 листопада 2006 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Добропілля Донецької області про
відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В апеляційний суд Донецької області надійшла апеляційна
скарга відділення виконавчої дирекції фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в м. Добропілля Донецької області на рішення
Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02
листопада 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги
позивача і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування
моральної шкоди стягнуто 15 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідача - виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування ставиться питання про скасування рішення
суду і відмові в задоволені позовних вимог через те, що факт
моральних страждань позивача не доведений, висновком МСЕК не
підтверджений. Висновок МСЕК є підставою для відшкодування
позивачеві матеріальної, а не моральної шкоди. Відповідачем
нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством
соціальні виплати в повному обсязі. Крім того, Законом України
"Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
зупинена
дія статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
, які передбачають виплату моральної шкоди, тобто
правових підстав для стягнення суми моральної шкоди не існує.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює 38
років на шахті "Новодонецька" Державного підприємства
"Добропіллявугілля", зараз працює в якості начальника дільниці.
Під час роботи в тяжких небезпечних умовах він отримав
професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової
етіології. Висновком МСЕК від
01.08.2006р. йому встановлено стійку втрату працездатності
40% безстроково і він був визнаний інвалідом III групи.
Внаслідок ушкодження здоров'я позивачу завдані фізичні і
моральні страждання, він змушений постійно приймати лікарські
препарати, перебувати на амбулаторному та стаціонарному лікуванні,
із-за хвороби постійно переживає. Це привело до повного порушення
звичного образу життя, потребує від нього додаткових зусиль для
відновлення нормального способу життя.
Суд вважає, що ушкодженням здоров'я позивачу завдано моральну
шкоду, для відшкодування якої необхідно стягнути з відповідача 15
000 гривень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши
матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, а також з врахуванням рішення
Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у
разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від
нещасного випадку зобов'язаний в порядку, встановленому законом,
сплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності факту такої
шкоди.
Суд встановив, що під час роботи на виробництві позивач
отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт
пилової етіології. Висновком МСЕК від 01.08.2006р. йому
встановлено стійку втрату працездатності 40% безстроково і він був
визнаний інвалідом III групи.
Ушкодження здоров'я позивача є наслідком шкідливих і
небезпечних умов праці. Він втратив працездатність, що само по
собі підтверджує наявність моральних страждань позивача. Крім
того, він регулярно лікується у лікарнях, у нього утруднене
дихання, постійно користується аерозолю, обмежений в спілкуванні,
що для людини є неприємним, таким, що її дратує, засмучує,
спонукає до моральних страждань і переживань.
Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно
перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного
висновку про те, що позивач надав суду достатньо доказів наявності
у нього моральних страждань внаслідок ушкодження здоров'я на
виробництві.
За таких умов доводи відповідача про те, що факт моральної
шкоди не доведений є безпідставними.
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Добропілля Донецької області на те, що позивач не
звертався до лікарів-психіатрів.
Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на
Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
, яким зупинена дія норм Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, які передбачають відшкодування
моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки
таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування
моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм
Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46
зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету,
кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не
включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не
може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна
шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу
призначені інші виплати, передбачені законом.
З врахуванням ступеню моральних страждань потерпілого і
наявності наслідків втрати працездатності, суд першої інстанції в
межах обумовленої законом суми правильно визначив розмір грошової
компенсації моральної шкоди позивача.
Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його
скасування не має.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про
неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального
чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести
до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 304, 307,308, 314 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Добропільського
міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада 2006 року
залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили
негайно, але вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду
апеляційної інстанції законної сили.