УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
 
     головуючого - Тамакулової В.О.
 
     суддів - Лисичної Н.М., Котушенко С.П.
 
     при секретарі  -  Чергенець  C.O.  розглянувши  в  відкритому
судовому засіданні в м.Дншропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 і
ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_4  і  ОСОБА_6  на   рішення
Красногвардійського  районного  суду  М.Дніпропетровська  від   22
червня   2006   року   по   справі   за    позовом    комунального
житлово-експлуатаційного  підприємства  "Південне"   до   ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8  та
ОСОБА_9 про виселення, позовом ОСОБА_10 та  ОСОБА_11  до  ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_4  і
ОСОБА_6 про вселення, усунення перешкод в  користуванні  квартирою
та виселення,  позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до  Красногвардійського
райвиконкому М.Дніпропетровська, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання
рішення незаконним, ордера  -  недійсним  та  надання  звільненого
житлового приміщення, позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_6
до    Красногвардійського     райвиконкому     м.Дніпропетровська,
комунального  житлово-експлуатаційного   підприємства   "Південне"
(третя особа -  відділ  опіки  та  піклування  Красногвардійського
району  М.Дніпропетровська)  про   визнання   права   користування
звільненим житловим приміщенням,-
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     В квітні 2005 року  КЖЕП  "Південне"  звернулося  до  суду  з
позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення  їх  з  неповнолітніми
дітьми з кімнати в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись  на  те,  що  ця
квартира надана сім'ї ОСОБА_10, яка не може реалізувати своє право
на вселення, оскільки відповідачі  самовільно  зайняли  кімнату  в
зазначеній квартирі.
 
     В тому ж місяці 2005 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11  звернулися  з
позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про  вселення  в  указану  квартиру,
усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення
відповідачів.
 
     Ухвалою    судді    Красногвардійського    районного     суду
м.Дніпропетровська від 25 травня 2005 року зазначені  справи  були
об'єднані в одне провадження.
 
     В червні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися  до  суду  з
зустрічним    позовом    до    Красногвардійського    райвиконкому
м.Дніпропетровська, ОСОБА_10  та  ОСОБА_11  про  визнання  рішення
незаконним, ордера - недійсним та  надання  звільненого  житлового
приміщення, посилаючись на те, що  їх  сім'я  з  чотирьох  чоловік
мешкає в квартирі АДРЕСА_3, яка складається з трьох кімнат 7-1,6-1
та 5-1. Кімната 5-1 з'єднана з  неізольованою  кімнатою  4-1,  яка
надана  відповідачам.  Вважаючи,  що  мають  переважне  право   на
отримання  даної  кімнати,  позивачі  просили  визнати   недійсним
рішення Красногвардійського райвиконкому №14  від  28  січня  2005
року про надання  спірної  квартири  ОСОБА_10,  визнати  недійсним
виданий останньому ордер на право вселення в зазначену квартиру та
зобов'язати виконком надати їх сім'ї кімнату 4-1 площею 17,1 кв.м.
 
     В ході розгляду справи КЖЕП "Південне", а також  ОСОБА_10  та
ОСОБА_11 уточнили  свої  позовні  вимоги  і  просили  виселити  зі
спірної квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,
ОСОБА_4 та ОСОБА_6, як самовільно зайнявши це приміщення.
 
     В лютому 2006  року  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_4  та  ОСОБА_6
звернулися до суду з  зустрічним  позовом  до  Красногвардійського
райвиконкому М.Дніпропетровська та КЖЕП  "Південне"  про  визнання
права користування звільненим житловим  приміщенням,  вказуючи  на
те, що їх сім'я з п'яти чоловік мешкає в квартирі АДРЕСА_2, яка не
відповідає санітарним вимогам оскільки не оснащена водопроводом та
каналізацією. В 2003 році в їх будинку звільнилося приміщення 1-4,
яке   вони,   з   дозволу   керівника   КЖЕП   "Південне",   стали
використовувати під кухню тому просили їх позов задовольнити.
 
     Рішенням       Красногвардійського       районного       суду
М.Дніпропетровська від 22 червня 2006 року позови КЖЕП  "Південне"
і ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволені, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в задоволенні позовів відмовлено.
 
     В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3,  ОСОБА_4,
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ставлять питання  про  скасування  рішення,  як
незаконного, постановленого  з  порушенням  норм  матеріального  і
процесуального права та про ухвалення нового рішення.
 
     Перевіривши матеріали справи, законність  та  обгрунтованість
рішення  суду  в  межах  доводів  апеляційних  скарг  і  заявлених
позовних  вимог,  колегія   суддів   не   знаходить   передбачених
ст.ст.309-311 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підстав  для  задоволення
апеляційних скарг.
 
     Розглядаючи виниклий спір,  суд  першої  інстанції  в  досить
повному обсязі встановив  права  та  обов'язки  сторін,  обставини
справи, перевірив доводи сторін і дав їм правову  оцінку,  ухвалив
рішення,  яке  відповідає  вимоги  закону.  Висновки  суду  досить
обгрунтовані  і  підтверджуються  наявністю  в  матеріалах  справи
доказів.
 
     Приведені в апеляц ійних скаргах доводи відповідачів не мають
правового значення для вирішення  спору  і  не  дають  підстав  до
висновку про неправильність застосування  судом  першої  інстанції
норм  матеріального  чи  процесуального  права,  а  зводяться   до
переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.
 
     Згідно ст.212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         виключне  право  оцінки
доказів,  належить  суду,  який  оцінює  їх  за  своїм  внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному,  об'єктивному
та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
 
     Керуючись  ст.ст.303,   307,   308,   313,315   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів,-
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     Апеляційні скарги ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 відхилити.
 
     Рішення Красногвардійського районного суду М.Дніпропетровська
від 22 червня 2006 року залишити без зміни.
 
     Ухвала набула чинності, але може бути оскаржена до касаційної
інстанції на протязі двох місяців.