Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних та адміністративних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: – Ковальчук Н.М.,

суддів – Собіни І.М., Ковалевича С.П.,

при секретарі – Сеньків Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Костопільського районного суду від 07 листопада 2011 року у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов’язаних із навчанням,

Рішенням Костопільського районного суду від 07 листопада 2011 року позов Харківського національного університету внутрішніх справ(далі ХНУВС) до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов’язаних із навчанням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ХНУВС фактичні витрати, пов’язані з навчанням, в сумі 1680 грн. 84 коп. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, ХНУВС оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції невірно витлумачив п.1 ст.5 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (далі –Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 (313-2007-п) . Навчання у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження строкової військової служби, однак за умови належного виконання зобов"язань за Договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, а саме, у разі відпрацювання в органах внутрішніх справ три роки після закінчення навчання. ОСОБА_2 звільнено відповідно до п.6 Договору, а тому період навчання не може зараховуватись до строкової військової служби. Тобто, після звільнення з університету ОСОБА_2 знаходиться в категорії призовника та повинен проходити військову службу, а витрати на його навчання зобов"язаний відшкодувати в повному обсязі. З цих підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з навчанням у відповідності до умов Договору та Порядку, де в п. 1 ст.5 зазначено, що особи, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби відшкодовують витрати у повному обсязі за період навчання, що перевищує такий строк.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Судом установлено, що наказом ректора ХНУВС від 5 серпня 2009 року № 323 о/с ОСОБА_2 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ(а.с.8).

Відповідно до наказу проректора з кадрового забезпечення ХНУВС від 13.10.2010 року №526о/с ОСОБА_2відраховано з числа курсантів та звільнено з ОВС України

Справа № 22-2363/11 Головуючий у І інстанції –Олійник П.В.

Категорія: 57 Доповідач –Ковальчук Н.М.

на підставі п.63 "ж"(за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

30.08.2009 року між ХНУВС, Головним управлінням Мніністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та ОСОБА_2було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі (а.с. 6-7).

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору, згідно ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 2.3.6 вищевказаного Договору передбачений обов’язок ОСОБА_2 у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Таким чином, предметом спору по справі є відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка за власним бажанням звільнена із органів внутрішніх справ та відрахована з числа курсантів вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 (313-2007-п) .

Відповідно до ст.ст. 1,3 Порядку визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Навчання курсантів в ХНУВС входить до системи органів МВС України, що є підставою для віднесення часу навчання до публічної служби.

Відповідач відрахований з числа курсантів на підстав п.ж)ст.63 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Доводи апеляційної скарги про те, що після звільнення з університету ОСОБА_2 знаходиться в категорії призовника та повинен проходити військову службу не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки в п. ж) ст. 63 Положення зазначено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас(з постановкою на військовий облік) за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

З підстав вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ відхилити.

Рішення Костопільського районного суду від 7 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.