Справа № 22-ц-5701/11
Головуючий у І інстанції Кіхтенко С.О.
Категорія 20
Доповідач у 2 інстанції Даценко
Апеляційний суд Київської області
УХВАЛА
Іменем України
08 грудня 2011 року
колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 08 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Таращанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, П’ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, третя особа Виконавчий комітет Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання договору дарування недійсним та про визнання договору купівлі –продажу недійсним,
встановила:
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилався на те, що 06.01.2010 року помер його батько ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина.
Однак, до складу спадкового майна не ввійшли житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,620 га, що знаходиться на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області, які належали спадкодавцю на праві власності, оскільки земельну ділянку останній подарував ОСОБА_4 за договором дарування від 24.12.2003 року, а житловий будинок продав за договором купівлі-продажу, укладеним 24.12.2003 року між ним та ОСОБА_4
Вважає, що зазначені договори дарування та купівлі-продажу укладені всупереч волі його батька ОСОБА_6, від імені якого діяла за довіреністю відповідачка ОСОБА_3
Тому просив визнати договори дарування та купівлі-продажу недійсними з часу їх укладення, визнати земельну ділянку площею 0,370 га належною ОСОБА_6, зобов’язати 15 Київську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірні домоволодіння та земельну ділянку, визнати зміни щодо власника домоволодіння недійсними з часу внесення, зобов’язати БТІ анулювати запис щодо зміни власника в технічному паспорті домоволодіння та зобов’язати відповідачку ОСОБА_4 звільнити незаконно займаний нею спірний будинок.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 08 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з позивача на користь відповідачів по 3000 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки відсутністю правових підстав до задоволення позову.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.01.2010 року помер ОСОБА_6, який 24.12.2003 року за договором купівлі-продажу продав ОСОБА_4 належний йому на праві власності житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та 24.12.2003 року за договором дарування подарував ОСОБА_4 належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,620 га, що знаходиться на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів тим обставинам, що зазначені земельна ділянка та житловий будинок 24.12.2003 року відчужені всупереч волі батька позивача ОСОБА_6
Крім того, правовідносини по даній справі регулюються нормами ЦК України в редакції 1963 (1540-06) року, тому посилання позивача в своїх позовних заявах на ст. ст. 39, 216, 1241 ЦК України є безпідставними.
Згідно ст. ст. 3, 10, 60, 119, 212- 213 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими обґрунтовуються вимоги, а суд, зберігаючи об"єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Право визначення підстав та предмету позову належить виключно позивачу і суд сам за власною ініціативою їх змінити не може.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові за безпідставністю.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 08 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді