АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД 
 
                        ЛУГАНСЬКОЇ  ОБЛАСТI
     Справа № 22-2041/ 2006  Головуючий у справі в суді першої
     інстанції Олейнікова Г.М.
     Доповідач Свинцова Л.М.
 
                      УХВАЛА IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     21  грудня  2006  року   Колегія  суддів  судової  палати   з
цивільних справ
     апеляційного суду Луганської області в складі:
     Головуючого судді  Свинцової Л.М.
     Суддів  Карташова О.Ю., Гаврилюка В.К.
     При секретарі  Ковальчук Є В.,
     Розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні
апеляційного суду Луганської області в місті Луганську  апеляційну
скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевого Свердловського  міського  суду
Луганської області від 10 квітня 2006 року у цивільній  справі  за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Свердловського  управління  земельних
ресурсів,  виконавчого  комітету   Свердловської   міської   ради,
Свердловської  міської  ради  про  скасування   рішень   виконкому
Свердловської міської ради, скасування державного акту на передачу
земельної ділянки у власність, про визнання  рішень  виконкому  та
Свердловської міської ради незаконними, про  усунення  перешкод  у
користуванні  земельною  ділянкою   і   будинком,   про   визнання
незаконними документів, про визнання самовільно збудованим  гараж,
про його знесення, за зустрічним позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_1  про
усунення перешкод в користуванні гаражем та земельною ділянкою,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     Рішенням місцевого Свердловського  міського  суду  Луганської
області від 10 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1  задоволені
були частково.
     Земельна ділянка площею  52  кв.м  (на  плані  пофарбована  у
зелений колір), залишено  у  загальному  користуванні  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2 для проїзду та проходу з АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
     Скасовано:  державний  акт  на   право   пожиттєво-спадкового
володіння землею від 26.01 .1992 року НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 про
надання в по життєво- спадкове володіння 0,0219 га для будівництва
гаража як незаконний;
     Рішення виконкому Свердловської міськради від 24.12.1991 року
НОМЕР_2 в частині п.1.4; п. 2.3 про вилучення земельної ділянки  у
результаті  добровільної  відмови  ОСОБА_3  розміром  20  кв.м  та
надання ОСОБА_2 у володіння під  будівництво  гаража  20  кв.м  як
незаконне;
     Рішення  виконавчого  комітету  Свердловської  міської   ради
НОМЕР_3 від  17.03.1998  року  про  надання  земельної  ділянки  у
приватну  власність  ОСОБА_2  для  будівництва  та  обслуговування
гаража згідно державних  актів  на  право  пожиттєвого  спадкового
володіння  землею  за  адресою:  АДРЕСА_3   -   100кв.метрів,   як
незаконне;
     Державний акт на право приватної власності на землю, що  було
видано 13.04.2000року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 100  кв.м
по АДРЕСА_2 як незаконний;
     Рішення виконкому  Свердловської  міської  ради  НОМЕР_4  від
20.01.2000 року про  збереження  самовільно  збудованих  службових
споруд, а саме гаражу розміром 4.5 х9,75 м на  земельній  ділянці, 
що   розташована   у   АДРЕСА_2,   яке    належить   ОСОБА_2,   як
незаконне;
     Рішення  виконкому  Свердловської  міської  ради   2977   від
18.07.2000року про визнання права- приватної власності на гараж за
ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, як незаконне,
     Свідоцтво  про  право   приватної   власності   НОМЕР_5   від
01.08.2000  року  на  гараж,  розташований  по  АДРЕСА_2  на  ім'я
ОСОБА_2, як незаконне;
     Державний акт, яким надана в  постійне  користування  ОСОБА_2
земельна ділянка, серії НОМЕР_6 від 15.06.2000року, як незаконний,
     Рішення  виконавчого  комітету  Свердловської  міської   ради
НОМЕР_7 від 18.07.2000 року в частині затвердження акту готовності
гаражу загальною площею 41,1 кв.м, як незаконне,
     Акт індивідуальної будівлі від  07.07.2000року,  яким  гараж,
розташований на  земельній  ділянці  будінку  АДРЕСА_2,  власником
якого  вказано   ОСОБА_2,   визнано   збудованим   відповідно   до
будівельних норм та діючого законодавства України, як незаконний.
     Визнано  гараж,  розташований  по  АДРЕСА_2,   розміром   4.5
х9.75м,належний на праві приватної власності ОСОБА_2, самовільного
спорудою.
     У решті вимог відмовлено за необгрунтованістю.
     У задоволенні  зустрічного  позову  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1  про
усунення перешкод у користуванні  гаражем  та  земельною  ділянкою
відмовлено за необгрунтованістю.
     ОСОБА_2  не  погодився  з  цим  рішенням   та   звернувся   з
апеляційною скаргою, в якій просин  скасувати  рішення,  а  справу
повернути до суду першої інстанції на новий розгляд,  посилаючись,
що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням  норм  процесуального
та матеріального права.
     У доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 вказав, що судом  першої
інстанції не виконана ухвала апеляційного суду Луганської  області
від 01.04.2004 року в частині  перевірки  законності  оскаржуваною
рішення Свердловського виконкому від 17.03.1998 року.
     Так, у відповідності до рішення Свердловської міської ради 11
сесії 21 скликання від 12.06.1992 року  з  уточненнями,  внесеними
рішенням Свердловської міської ради від 07.10.1994 року, виконкому
Свердловської  міської  ради  надані   повноваження   в   питаннях
регулювання  земельних  відношень,  а  саме  в  питаннях  надання,
вилучення і передачі земельних ділянок, виключаючи питання надання
їх для ведення селянських (фермерських) господарств і промислового
будівництва.  Тому  на  думку  апелянта   рішення   Свердловського
міськсуду від  17.03.2006  року  в  частині  визнання  незаконними
рішення виконавчого комітету Свердловської  міської  ради  НОМЕР_3
від 17.03.1998 року є незаконним.
     Неправильним є визнання  судом  першої  інстанції  незаконним
Державного  акту  па  право  приватної  власності  на  землю   від
13.04.2000року, так як крім рішення від  09.12.19999року  він  був
наданий   йому   на   підставі   рішення   виконавчого    комітету
Свердловської міської ради НОМЕР_3 від 17.03.1998 року,  яке  було
визнане незаконним без перевірки судом законності його прийняття.
     При розгляді справи судом першої інстанції було  встановлено,
що  за  договором  купівлі-продажу  від  24.06.1996  року  ОСОБА_4
продав, а ОСОБА_5  придбала  30/100  частин  житлового  будинку  з
господарськими спорудами по АДРЕСА_1 на земельній  ділянці,  норма
якої повинна бути  встановлена  при  виданні  державного  акту  на
землю.
     Згідно  до  свідоцтва  на  право  на  спадщину   за   законом
спадкоємцем майна ОСОБА_5 після  її  смерті  є  ОСОБА_1.  Спадкове
майно  складається   з   30/100   частин   житлового   будинку   з
господарськими та побутовими спорудами- 1/2 частина огорожі дер. №
1,4. 6 та ін. по АДРЕСА_1, що розташований  на  земельній  ділянці
площею 2071 кв.м, норма цієї ділянки повинна бути встановленою при
наданні державного акту на землю.
     Рішенням виконкому Свердловської  міської  ради  НОМЕР_2  від
24.12.1991   року   вилучена   земельна   ділянка   у   результаті
добровільної відмови у ОСОБА_3  по  АДРЕСА_2  у  розмірі  20  кв.м
надана  у  володіння  під   будівництво   житлового   будинку   та
господарських споруд, гаража ОСОБА_2, що проживає у АДРЕСА_3.
     Фактично  ОСОБА_3  не  писала  заяви  про  вилучення  у   неї
земельної ділянки по АДРЕСА_2, тобто не давала згоди на  вилучення
земельної ділянки.
     Державним актом на право по  життєвого  спадкового  володіння
НОМЕР_1 від 26.02.1995 року ОСОБА_2 на підставі рішення  виконкому
Свердловської  міської  ради  від  24.12.1991  року  була   надана
земельна ділянка площею  0,0219 га для будівництва  гаражу,  тобто
більше, ніж було визначено  у  рішенні  виконкому  від  24.12.1991
року.
     Станом на  1994  рік  і  на  теперішній  час  межі  земельної
ділянки, наданої ОСОБА_2 не були встановлені.
     Гараж  (на  плані  вказано  під  літерою  Є)  знаходиться  за
адресою: АДРЕСА_2, займає площу 44 кв.м.. Цей гараж було збудовано
у 1988 році, тобто без дозвілу, а тому є самовільною спорудою.
     Державним актом на право приватної  власності  на  землю  від
13.04.2000року ОСОБА_2 була надана земельна ділянка площею 0,01 га
для будівництва та обслуговування гаражу.
     Відповідно  до  свідоцтва  на  право  власності  НОМЕР_5  від
01.08.2000 року вказаний вище гараж належить  на  праві  особистої
власності ОСОБА_2
     Державний акт на право постійного користування землею  площею
0.0031 га для обслуговування гаражу  від  15.06.2000  року  видано
ОСОБА_2  на  підставі  рішення  Свердловської  міської  ради   від
17.05.2000року   НОМЕР_8.   Це    рішення    скасоване    рішенням
Свердловської міської ради НОМЕР_9 від  22.12.2004  року  Рішенням
виконкому Свердловської міської ради від 18.07.2000 року  НОМЕР_10
було затверджено акт готовності гаражу, розташованому у  АДРЕСА_2.
загальною площею 41,1 кв.м.
     Акт про закінчення  будівництва  будівлі  та  введення  її  в
експлуатацію    від    07.07.2000року,    який    знаходиться    в
інвентаризаційній справі № 77, підписали  члени  комісії  ОСОБА_6.
ОСОБА_7, ОСОБА_8,  які  не  були  присутніми  07.07.2000  року  на
об'єкті будівництва,  як  пояснили  в  судовому  засіданні  свідки
ОСОБА_6 та ОСОБА_8.
     Вихід з квартири АДРЕСА_1 не може здійснюватися на  АДРЕСА_3,
де неможливо проїхати пожежній машині.
     Колегія суддів,  заслухавши  доповідача,  обговоривши  доводи
апеляційної скарги, законність  та  обгрунтованість  оскаржуваного
рішення, находить апеляційну скаргу необгрунтованою та  такою,  що
не підлягає задоволенню.
     У  доводах  апеляційної  скарги   ОСОБА_2,   посилаючись   на
порушення судом норм матеріального  та  процесуального  права  при
ухваленні оскаржуваного рішення, вказав, що суд  першої  інстанції
не перевірив законність рішення Свердловського міськвиконкому  від
17.03.1998 року та необгрунтовано визнав його незаконним.
     Цей  довід  апеляційної  скарги  колегія  суддів  визнає   як
необгрунтований за таких підстав.
     Суд першої інстанції прийшов  до  висновку  про  незаконність
цього  рішення  та  необхідність  його  скасування,   обгрунтовано
посилаючись  на  те,  що  відповідно  ст.  22  Земельного  Кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
         України ( 2768-14 ) (2768-14)
         у редакції 1992 року (що  діяв  на
час прийняття цього рішення) право власності на  землю  або  право
користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення
землевпорядними організаціями меж земельної ділянки  у  натурі  та
отримання документу, що посвідчує це право, але такі межі не  були
встановлені  на  місцевості,  таке  питання  не  узгоджувалося   з
землекористувачами суміжних земельних ділянок.
     Посилаючись у доводах апеляційної  скарги  на  те,  що  судом
незаконно  визнане  рішення  виконавчого  комітету   Свердловської
міської ради  від  24.12.1991  року  НОМЕР_2  незаконним,  апелянт
вказував, що воно затверджено рішенням Свердловської міської  ради
21 скликання 9 сесії від 05.02.1992 року.
     Між  тим,  в  оскаржуваному  рішенні   надано   обгрунтування
висновку суду щодо нєзаконності  вищевказаного  рішення  виконкому
Свердловської ради.
     Так, виконком Свердловської ради  вирішив  вилучити  земельні
ділянки у результаті добровільної відмови у  ОСОБА_3  по  АДРЕСА_2
площею 20кв.метрів. та надати у  володіння  за  рахунок  вилученої
ділянки під будівництво житлових будинків та господарських споруд,
гаражу ОСОБА_2 по АДРЕСА_2. - 20 кв.метрів.
     Це рішення прийнято виконкомом Свердловської міської  ради  у
1991 році, тобто до рішення Свердловськогї міської ради  11  сесії
21 скликання від 12.06.1992 року про надання повноважень виконкому
цієї ради в питаннях регулювання  земельних  відносин,  зокрема  в
наданні, вилученні і передачі земельних ділянок, на яке  посилався
в апеляційній скарзі ОСОБА_2, та копія якого була додана апелянтом
тільки до апеляційної скарги.
     Крім   того,   при   прийнятті   такого   рішення    виконком
Свердловської міської ради, порушуючи  вимоги  ст.  31  Земельного
Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         в редакції 1990 року, вилучив земельну
ділянку у ОСОБА_3 без її погодження, та передав незаконно ОСОБА_2
     За   таких    підстав    і    Державний    акт    на    право
пожиттєво-спадкового володіння НОМЕР_1  від  26.02.1995  року,  за
яким незаконно вилучена у ОСОБА_3  земельна  ділянка  була  надана
ОСОБА_2  для  будівництва  гаражу,   теж   обгрунтовано   визнаний
незаконним. Крім тою. як видно із тексту Державного акту,  ОСОБА_2
надано земельну ділянку  значно  більшою  площею,  ніж  вказано  в
рішенні  виконкому  Свердловської   міської   ради   НОМЕР_2   від
24.12.1991 року -  0,0219  га.  Статтею  67  діючого  на  той  час
Земельного  Кодексу  ( 2768-14 ) (2768-14)
          УРСР  (в  редакції  1990   року)
передбачалася норма земельної ділянки  для  будівництва  гаражу  у
розмірі не більше 0,01 га.
     У   доводах   апеляційної   скарги   апелянт   вказував    на
незаконність, необгрунтованість оскаржуваного  рішення  в  частині
визнання незаконним Державного акту на право  приватної  власності
на землю від 13.04.2000  року,  який  надано  було  апелянтові  на
підставі рішення виконкому Свердловської міської ради НОМЕР_3  від
17.03.1998 року, яке було без перевірки ви шано незаконним.
     Колегія суддів не може прийняти такий довід як обгрунтований,
тому що в оскаржуваному рішенні  наведені  мотиви  визнання  цього
Державного акту незаконним.
     Так. на підставі рішення Свердловського міського суду від  09
грудня 1999 року Свердловська міська рада  прийняла  своє  рішення
НОМЕР_3 від 17.03.1998 року, яким була передана ОСОБА_2 у приватну
власність земельна ділянка площею 0,01га під будівництво гаражу та
його обслуговування.
     Вказане  вище  рішення  Свердловського  міського  суду   було
скасовано президією Луганського обласного суду 31.01.2001 року,  а
рішення Свердловської міської ради від 17.03.1998  року  незаконне
ще й за підстав, вказаних вище.
     Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене  судом
першої   інстанції   з   дотриманням   норм    матеріального    та
процесуального права, законне, обгрунтоване, тому що  прийняте  па
підставі повно та всебічно  з'ясованих  обставин  справи,  на  які
сторони посилалися як  на  підстави  своїх  вимог  та  заперечень,
підтверджених  тими  доказами,  які  були  досліджені  у  судовому
засіданні.
     Відповідно до ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         апеляційний суд
залишає рішення без змін, якщо визнає,  що  суд  першої  інстанції
ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального
права.
     Керуючись  ст.ст.  307,  308,  313,314,   315   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                            УХВАЛИЛА:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
     Рішення місцевого  Свердловського  міського  суду  Луганської
області від 10.04.2006 року залишити без змін.
     На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо  до
Верховного  Суду  України  протягом  двох   місяців   з   дня   її
проголошення.