РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Магди Л.Ф. Сіренка Ю.В.
при секретарі Пономаренко Ю.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси
апеляційну
скаргу ЗАТ "Агрошляхбуд" на рішення Черкаського районного
суду від З листопада 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до
Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд" про стягнення пені
за невиконання умов контракту та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_1 17 серпня 2006 р. звернувся до суду з позовом до
Закритого акціонерного товариства "Агрошляхбуд" про стягнення пені
за невиконання умов контракту та відшкодування моральної шкоди В
позовній заяві вказував, що 5 грудня 1995 р. уклав з відповідачем
контракт на виконання підрядних робіт. За умовами цього контракту
товариство зобов'язалося побудувати йому житловий будинок в с.
Степанки Черкаського району до грудня 1996 р.
Однак в порушення умов контракту будинок до цього часу не
збудовано. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою
завершити роботи, проте умови контракту не виконуються.
Відповідно до п. 6 контракту підрядчик - відповідач несе
відповідальність за прострочення строків виконання робіт у вигляді
сплати пені в розмірі 1% від суми виконаних робіт за кожний день
прострочення. Відповідач виконав роботи: в 1996 p. - на 1364 грн.,
в 1997 р. - на 2953 грн., в 2000 р. - на 1308 грн., всього
виконано робіт на 5625 грн. Пеня з цієї суми за останні три роки
складає 61593 грн. 75 коп., які позивач просив стягнути з
відповідача.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань заподіяло позивачу
значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що він не має
можливості налагодити своє життя за відсутності житла, його
стосунки в сім'ї та з оточуючими ускладнюються та погіршуються, що
завдає йому моральних страждань, вимагає від нього додаткових
зусиль для організації його життя. Моральну шкоду позивач оцінив у
5 тис. грн., які також просив стягнути з відповідача на його
користь.
30 жовтня 2006 р. позивач подав до суду заяву про зміну
позовних вимог, в якій просив суд стягнути пеню за невиконання
умов контракту за останній рік у розмірі 20531 грн. 25 коп., пеню
за час перебування справи у суді в розмірі 4218 грн. 75 коп.,
всього 24750 грн. і моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Черкаського районного суду від 3 листопада 2006 р.
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, з ЗАТ "Агрошляхбуд" на
його користь стягнуто 24750 грн. пені за невиконання умов
контракту, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 330
грн. 31 коп. на користь держави державного мита і 30 грн. витрат
на інформаційно-технїчне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ЗАТ "Агрошляхбуд" подало
апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і
ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
з тих підстав, що суд невірно застосував норми матеріального та
процесуального законодавства, зокрема судом не застосовані строки
позовної давності, які порушив позивач.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який
підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що договірні стосунки перед
позивачем організація виконала в повному об'ємі протягом 1995-1998
p. p., невиконання умов договору у строки, визначені договором,
тобто до грудня 1996 р. було пов'язано з фінансовими труднощами
підприємства; позивача, який не заперечував проти доводів
представника апелянта про виконання товариством умов договору до
2000 p., однак наполягав на тому, що таке виконання відбулося з
порушенням строків, встановлених в договорі, тому рішення суду про
стягнення на його користь пені за прострочення виконання
відповідачем зобов'язань вважав законним; вивчивши матеріали
справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в
межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої
інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що
апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до
скасування з ухваленням по справі нового рішення про відмову в
задоволенні позову ОСОБА_1 виходячи з наступного
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що між сторонами 5
грудня 1995 p. було укладено договір на будівництво жилого будинку
і з того, що договірні стосунки між сторонами існують до цього
часу, оскільки будинок ОСОБА_1 не закінчений будівництвом і не
зданий в експлуатацію, тому вважав, що строки позовної давності у
правовідносинах про стягнення пені не пропущені.
Проте такі висновки суду не грунтуються на доказах по справі,
протирічать поясненням сторін, які вони надали під час розгляду
справи в апеляційному суді, суд не застосував закон, який повинен
був застосувати.
Так, з договору сторін від 5 грудня 1995 р. видно, що він
укладений на виконання підрядних робіт по будівництву житлового
будинку на суму 1300 млн. карб., або 13 тис. грн.
Сторони під час розгляду справи в апеляційному суді пояснили,
що на зазначену суму відповідач надав позивачу будівельні
матеріали та виконав підрядні роботи по будівництву будинку до
квітня 2000 p., що підтверджується довідками про вартість
виконаних робіт та витрат, що містяться в матеріалах справи,
копією заяви ОСОБА_1 на ім'я директора товариства від 28 серпня
1998 p., з якої вбачається, що протягом 1996-1997 p.p.
відповідачем позивачу були надані матер іали та виконано робіт на
суму 8100 грн.
Отже відповідач виконав зобов'язання по виконанню підрядних
робіт станом на квітень 2000 р. на суму зазначену в договорі, що
не заперечує позивач у справі. Виконання зобов'язання відповідачем
було проведено з порушенням строків, встановлених договором, а
саме він повинен був виконати роботи до грудня 1996 p., однак
виконував їх до квітня 2000 р. Таким чином права позивача на
своєчасне виконання зобов'язання по будівництву будинку були
порушені.
Однак звертаючись до суду з позовом про стягнення пені за
несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у серпні 2006 p.,
ОСОБА_1 пропустив строки позовної давності, передбачені ст. ст.
257, 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно з якими загальна позовна
давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів
вимог законом встановлюється спеціальна позовна давність, яка
визначена для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один
рік. Ст. 72 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
p., який діяв
на час виникнення правовідносин сторін, строк давності за позовами
про стягнення неустойки (штрафу, пені) був визначений у шість
місяців.
Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
початок
перебігу строків позовної давності за зобов'язаннями з визначеним
строком виконання починається зі спливом строку виконання. Згідно
з ч. 4 ст.267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
сплив позовної давності, про
застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для
відмови у позові.
Представник відповідача в ході розгляду справи неодноразово
наполягав на застосуванні судом строків позовної давності у даному
спорі, проте суд безпідставно не застосував закон, який повинен
був застосувати, тому прийняв
помилкове рішення про задоволення вимог позивача, яке повинно
бути скасовано і по справі ухвалено нове рішення про відмову в
задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення пені в зв'язку з
пропуском строків позовної давності.
На час звернення позивача до суду з позовом сплив як
спеціальний строк позовної давності так і загальний трирічний
строк позовної давності, а отже не підлягають до задоволення
вимоги позивача і про стягнення моральної шкоди, заподіяної
несвоєчасним виконанням умов договору сторін.
Керуючись ст. ст. 257, 258, 261, 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ЗАТ "Агрошляхбуд" задовольнити, рішення
Черкаського районного суду від 3 листопада 2006 р. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного
товариства "Агрошляхбуд" про стягнення пені за несвоєчасне
виконання умов контракту та відшкодування моральної шкоди
відмовити.
Рішеннія набирає чинності одразу після проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку
протягом двох
місяців.