Справа № 22 /1832 Головуючий у 1- інстанції
Поліщук М.Г.
Категорія 39 Доповідач :Плотіцина Н.А.
Ухвала
Iменем України
20 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в
складі:
головуючого Плотіциної Н.А.
суддів : Кашапової Л.М.,
Омельчука М.I.
при секретарі Константіновій I.А.
з участю апелянта, його представника ОСОБА_1 та представника
відповідача Дем'янчука I.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Житомирський комбінат
силікатних виробів" про скасування наказу про накладення
дисциплінарного стягнення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Корольовського райсуду від 20 липня 2006 року,
встановив:
У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним
позовом, просив скасувати наказ НОМЕР_1 голови правління ВАТ
"Житомирський комбінат силікатних виробів", зазначивши, що згідно
посадової інструкції начальника електрослужби комбінату до його
посадових обов'язків не входило займатись питаннями замовлення
матеріалів, монтажем електрокабеля та запуском і введенням в дію
електродвигуна компресорної станції №1, в зв'язку з чим він не
може нести ніякої відповідальності за несвоєчасне введення в
експлуатацію вказаної компресорної станції.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 20
липня 2006 р. в задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ "Житомирський
комбінат силікатних виробів" про визнання незаконним та скасування
наказу НОМЕР_1 відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати,
як таке, що не відповідає зібраним по справі доказам і
матеріальному законодавству.
Апелянт вказує на те, що причиною перегріву кабелю так і
двигуна був неналежний діаметр самого кабеля. Трудові обв'язки
виконував належним чином, а голова правління безпідставно
притягнув до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
суд прийшов до висновку про відхилення апеляційної
скарги з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, в січні 2005 року головний
енергетик ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" дав
розпорядження позивачу, який працював начальником електрослужби
цього комбінату, в термін до 31.10.2005 р. виконати комплекс робіт
по організації проведення монтажних робіт, підключенню до
електропостачання та введення в дію електродвигуна компресорной
станції №1. На виконання цього розпорядження позивач в лютому та
квітні 2005 р. подав заявку на отримання необхідних для цього
матеріалів, в тому числі і електричного кабелю меншого діаметру,
розрахованого на електричний ток 220 А, не врахувавши при цьому
те, що вказаний електродвигун був розрахований на електричний ток
306 А.. Після цього позивач, як керівник структурного підрозділу
дав розпорядження працівникам електроцеху змонтувати та підключити
вказаний електричний кабель до електродвигуна. При намаганні
запустити в кінці жовтня 2005р. вказаний електродвигун в роботу,
з'ясувалось, що він, а також і сам електрокабель стали
перегріватись, внаслідок чого була неможлива подальша їх
експлуатація. Разом з тим, ОСОБА_2 не виконав і розпорядження
головного енергетика в термін до 1.01.2006 р. встановити причину
таких неполадок і не прийняв ніяких мір щодо їх усунення. I тільки
в січні 2006 р. було встановлено, що основною причиною
неможливості прийняти в експлуатацію компресорну станцію №1 було
халатне відношення позивача до виконання своїх трудових
обов'язків, які виразились у замовленні та монтажі неналежного
діаметру електричного кабелю.
Сам позивач в судовому засіданні не заперечував, що він
свідомо замовив за своїм підписом
кабель меншого розміру, що призвело до перегріву як самого кабелю
так і електродвигуна.
Враховуючи наведене і положення ст. 139 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
суд прийшов до правильного висновку, що у відповідача
були законні підстави для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної
відповідальності, а заявлений ним позов не підлягає задоволенню,
оскільки при накладенні дисциплінарного стягнення на позивача
будь-яких порушень вимог чинного законодавства не було.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не
містять ознак порушення норм матеріального, чи процесуального
законодавства, а тому підстав для скасування рішення суду не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 308, 313-315,325 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду від 20 липня 2006
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня
набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду
України.