Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Мартинової К.П.,

суддів Журавльова О.Г., Доценко Л.І.,

за участю секретаря Карпової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності, визнання часток, виділ в натурі частки житлового будинку, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, та визнання права користування за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року,

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини в об"єктах спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, вона є власником частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 на ? частини 17/50 частин будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2009 року. ОСОБА_2 є сестрою позивачки та власником інших частин зазначених будинків.

Позивачка просила суд припинити право її власності на ? частину 17/50 частин будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2, припинивши право спільної часткової власності на зазначене домоволодіння, у зв»язку з тим, що належна їй частка у домоволодінні є незначною і не може бути виділена в натурі; визначити її частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, визнати за нею 62/100 частин; виділити з житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в натурі її ідеальну частку у розмірі 62/100 частин, яка складається з приміщень житлового будинку літ. «А»: № 1-1 житлова площею 12,8 кв.м., №1-5 коридор площею 4,0 кв.м., № 1-6 кухня площею 7,6 кв.м., №1-7 кухня площею 7,0 кв.м., №1-8 санвузол площею 4,3 кв.м., №1-9 житлова площею 25,3 кв.м., загальною площею 61,0 кв.м., житловою 38,1 кв.м., а також гараж літ. « Б» і вбиральня літ. «Е»; визнати за нею право власності на 62/100 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, яка складається з приміщень житлового будинку літ. «А»: житлова площею 12,8 кв.м., коридор- площею 4,0 кв.м., кухня - площею 7,6 кв.м., кухня- площею 7,0 кв.м., санвузол -площею 4,3 кв.м., житлова- площею 25,3 кв.м., загальною площею 61,0 кв.м., житловою 38,1 кв.м., а також гараж літ. « Б» і вбиральня літ. «Е», що

розташовані на земельній ділянці площею 756 кв.м.; визначити порядок користування земельною ділянкою площею 756 кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_1, визнавши за нею право користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 площею 501,8 кв.м., межі якої визначаються у висновку № 069/2010 ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. С.С.Скібінського» від 14.09.2010 року; стягнути з відповідача судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

Відповідачка позов не визнала.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Суд припинив право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину 17/50 чстин будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2.

Визначив частку ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, визнав за ОСОБА_1 62/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами по провулку Южному в м. Одесі.

Виділив з житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в натурі ідеальну частку ОСОБА_1 у розмірі 62/100 частин, яка складається з приміщень житлового будинку літ. «А»: житлова площею 12,8 кв.м., коридор площею 4,0 кв.м., кухня площею 7,6 кв.м., кухня площею 7,0 кв.м., санвузол площею 4,3 кв.м., житлова площею 25,3 кв.м. загальною площею 61,0 кв.м., житловою 38,1 кв.м., а також гараж літ. «Б» і вбиральня літ. «Е», що розташовані на земельній ділянці площею 756 кв.м.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 62/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, яка складається з приміщень житлового будинку літ. «А»: житлова - площею 12,8 кв.м., коридор площею 4.0 кв.м., кухня - площею 7,6 кв.м., кухня - площею 7,0 кв.м., санвузол площею 4,3 кв.м., житлова - площею 25,3 кв.м. загальною площею 61,0 кв.м., житловою 38,1 кв.м., а також гараж літ. «Б» і вбиральня літ. «Е», що розташовані на земельній ділянці площею 756 кв.м.

Визначив порядок користування земельною ділянкою площею 756 кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_1.

Виділив ОСОБА_1 у користування земельну ділянку за адресої АДРЕСА_1, площею 501,8 кв.м., межі якої визначаються у висновку №069/2010 ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. С.С. Скібінського» від 14.09.2010 року наступним чином:

від точки 1 по прямій лінії на відстані 7,5 м до точки 2; - з наступним поворотом ліворуч по прямій ліній по зовнішній стіні житлового будинку літ. «А» на відстані 0,2 м до точки 3; -з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку «А», яка розділяє приміщення №1-2 - житлова площею 15,5 кв.м., яке пропонується виділити співвласниці ОСОБА_2 від приміщення №1-1 - житлова площею 12,8 кв.м., яке пропонується виділити співвласниці ОСОБА_1 на відстані 4,35 м до точки 4; - з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», яка розділяє приміщення №1-10 - коридор площею 3,7 кв.м., яке пропонується виділити співвласниці ОСОБА_2 від приміщення №1-1 житлова площею 12,8 кв.м., яке пропонується виділити співвласниці ОСОБА_1 на відстані 3,85 м від точки 5; - з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», яке розділяє приміщення: №1-4 - житлова площею 7,7 кв.м. і №1-10 - коридор площею 3,7 кв.м, які пропонується виділити співвласниці ОСОБА_2 від приміщення №1-9 - жит: площею 25,3 кв.м., яке пропонується виділити співвласниці ОСОБА_1 з наступним направленням по прямій лінії на відстані 5,03 м до точки 6; - з наступним поворотом праворуч по прямій лінії на відстані 0,5 м до точки 7; - з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії на відстані -

10.96 м до точки 8; - з наступним поворотом ліворуч по прямій лінії на відстані 11,38 м до точки 9; - з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі загороджувальної огорожі з суміжним землекористувачем на відстані 17,24 м до точки 10; -з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі загороджувальної огорожі з суміжним землекористувачем на відстані 17,20 м до точки 11; - заступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі загороджувальної огорожі з суміжним землекористувачем на відстані 45,30 м до точки 12; - з наступним поворотом праворуч по прямій лінії по межі загороджувальної огорожі з боку провулка Южного на відстані 9,85 м до первісной точки відліку точки 1.

Вирішено питання судових витрат.

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 являється власником ? частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та 17/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2007 року. Право власності зареєстровано в ОМБТІ та РОН 31.10.2008 року / а.с.6-10/. Власником інших частини будинку № 4 та 17/50 частин будинку АДРЕСА_1 являється сестра позивачки ОСОБА_2

Власником 33/50 частин домоволодіння АДРЕСА_2 являється ОСОБА_6

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвлісниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці і праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 364 ЦК України співвлісасник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За правилами ст. 365 ЦК України право на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння та користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.

Скориставшись своїм правом на судовий захист, передбачений ст. 3 ЦПК України, позивачка звернулася з зазначеним позовом до суду.

Оскільки частини 17/50 частини домоволодіння АДРЕСА_2 складає 7,4 кв.м. та право користування 123,8 кв.м. земельної ділянки, тобто є незначною та не може бути виділена в натурі згідно висновку судової будівельно-технічної

експертизи № 069/2010 від 14.09.2010 року, спільне володіння та користування є неможливим, не порушує права інших осіб, а саме ОСОБА_6, який є власником 33/30 частин цього домоволодіння, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про припинення права власності позивачки ОСОБА_1 на цю частку в спільному майні.

Можливість виділу частки в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою визначено висновком судової будівельно-технічної експертитзи №069/3010 від 14.09.2010 року, проведеної на підставі ухвали суду / а.с. 70-103/.

Припиняючи право ОСОБА_1 на частку у 17/50 частин будинку АДРЕСА_2, що відповідає закону, судом установлено, що ця частка є незначною. Технічної можливості виділити належні сторонам частки в натурі немає. Спільне володіння та користування є неможливим, що сторони визнають і що, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягає. Обидві сторони житлом забезпечені.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на невиконання судом вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України при припиненні права власності на частку у спільному майні, що в рішенні суду відсутні вказівки на те, що ОСОБА_1 не внесла суму на депозитний рахунок суду, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки рішенням припинено право вланості на частку в майні позивачки, а не апелянта. Після цієї відмови відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_6 стали єдиними власниками домовлодіння АДРЕСА_2. ОСОБА_1 не наполягає на матеріальній компенсації.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не зверталася до ОСОБА_2 з пропозицією підписати договір про виділ частки в натурі не спростовує висновків суду за позовом, оскільки кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України (435-15) з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується в суді.

Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої

інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року залишити без зміни.

ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.