Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області в складі судді Ходоровського Б.В. від 30.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б. від 25.02.2016 у справі № 2а/679/181/15 (679/2023/15-а) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату різниці недоотриманої пенсії,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області щодо відмови здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 як особі, що звернулася за призначенням пенсії вперше, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2012-2014 р.р., починаючи з 16.07.2015.

Просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.07.2015 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 рр.

Постановою Нетішинського міського суду від 30 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 рр., починаючи з 16.07.2015.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.07.2015 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012-2014 рр.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга аргументована тим, що в даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії вперше, тому застосування при обчисленні пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, є правомірним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з січня 2001 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон № 2262).

З 16.07.2015 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, розмір якої визначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058.

Пенсія позивача обчислена із заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 30.06.2015, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197,91 грн.).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачу пенсія за віком за нормами Закону № 1058 (1058-15) призначена вперше в липні 2015 року, тому відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії має бути врахований усереднений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2012, 2013, 2014 роки.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262 та статтею 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058 пенсії обчислюються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.

Законом України №2262 (2262-12) передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, зокрема, пенсія за вислугу років визначається у процентному співвідношенні (залежно від вислуги) до розміру грошового забезпечення. При цьому, показник середньої заробітної плати при визначенні грошового забезпечення для обчислення пенсії не застосовується. Грошове забезпечення визначається уповноваженим структурним підрозділом силового відомства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 (1294-2007-п) , а з 01.03.2018 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (704-2017-п) .

Оскільки позивач до 2015 отримував пенсію за нормами Закону № 2262 (2262-12) , показник середньої заробітної плати не застосовувався в силу вимог цього Закону.

Тому в 2015 році при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058 (1058-15) слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

При цьому колегія зазначає, що поширювати дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 (327-2012-п) на порядок обчислення пенсії ОСОБА_2 неправомірно, оскільки цей порядок стосується пенсій, призначених чи перерахованих до 2008 року відповідно до Закону № 1058 (1058-15) , Закону № 2262 (2262-12) (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) , в той час як пенсія позивачу призначена у 2015 році.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що судами рішення прийняті відповідно до вимог законодавства України, тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Нетішинського міського суду від 30 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.