ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 127/13407/17
провадження № К/9901/17025/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 127/13407/17
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сторчака В. Ю., Мельник-Томенко Ж. М., Ватаманюка Р. В.) від 28 вересня 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача про відмову врахувати в розрахунок його пенсії суму індексації та матеріальної допомоги;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці врахувати при призначенні пенсії суми індексації заробітної плати та матеріальної допомоги;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці перерахувати пенсію з дати її призначення в розмірі 80 %.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії з включенням в розрахунок сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.
3. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 23 липня 2013 року по 22 грудня 2016 року, залишено без розгляду.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум індексації та матеріальної допомоги, починаючи з 23 грудня 2016 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця з розміру пенсії 80 %, встановленого ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-XII (3723-12)
), сум індексації та матеріальної допомоги, починаючи з 23 грудня 2016 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці 992 грн. судових витрат (судовий збір).
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2017 року залишити в силі. У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 06 лютого 2018 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
10. Станом на 17 серпня 2018 року заперечення або відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 23 липня 2013 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці і отримує пенсію відповідно до Закону № 3723-XII (3723-12)
.
12. 30 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги та індексації, на які нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До заяви позивач додав довідку від 09 липня 2013 року № 284/05-00-27, видану головою комісії з проведення реорганізації ДПС у Вінницькій області, про складові заробітної плати за 24 календарних місяці, що передували зверненню за пенсією.
В довідці про заробітну плату від 09 липня 2013 року № 284/05-00-27, на підставі якої ОСОБА_2 обчислювалась пенсія, вказано про отримані ним суми індексації (2737,31 грн.) та матеріальної допомоги (23696,38 грн.), на які нараховано збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
13. Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 13 червня 2017 року № 128/Б-1 ОСОБА_2 повідомлено, що підстав для перерахунку його пенсії немає. Відмова мотивована тим, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19)
(далі - Закон № 213-VIII (213-19)
) скасовано з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом № 3723-ХІІ (3723-12)
не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Разом з тим, відповідачем у вказаному листі зазначено, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (889-19)
(далі - Закон № 889-VIII (889-19)
), нормами якого не передбачено можливості проводити перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Також Постановою КМУ № 1013 скасовано п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п)
(далі - Постанова КМУ № 865), який встановлював підстави та визначав механізм перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
14. Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаних виплат, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що такі виплати, як індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових потреб при визначенні заробітку державного службовця не передбачені, та до розрахунку заробітної плати при призначенні пенсії не включаються.
В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції вказав, що матеріальна допомога та індексація носять разовий характер та не є складовими частинами заробітної плати у розумінні ч. 2 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ, а сам факт утримання із сум матеріальної допомоги та індексації збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
16. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що у відповідності до ст. 37 Закону № 3723-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
17. Статтею 33 Закону № 3723-XII встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок.
18. Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (1058-15)
) визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до яких, зокрема, належать: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
19. Виходячи зі змісту вказаних правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріальна допомога та індексація, з яких сплачувались страхові внески, входять до системи оплати праці державного службовця, у зв'язку з чим, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача.
20. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що у відповідності до з ч.2 ст. 99, ст. 100 КАС України позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в межах строків звернення до суду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII (213-19)
з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались, зокрема, згідно з Законом України "Про прокуратуру", у зв'язку з чим, з вказаної дати пенсії в порядку та на умовах визначених вказаним законом, не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.
22. У зв'язку з наведеним, скаржник вказує, що особи, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", права на перерахунок пенсії, за зверненнями після 01 червня 2015 року, не мають.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
24. Згідно із ч. 2 ст. 37-1 Закону № 3723-XII перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР (108/95-ВР)
) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
26. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
27. Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР)
нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
28. Аналіз наведених норм у їх системному взаємозв'язку з положеннями ст. 33, 37, 37-1 Закону № 3723-XII дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
29. Згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
30. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
31. Підпунктом 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (z0114-04)
, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (z0114-04)
, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.
32. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про те, що суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, на які нараховані внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця є вірним, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
33. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 495/6612/16-а та від 30 січня 2018 року по справі № 638/20628/16-а.
34. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до суду.
35. Водночас, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII (213-19)
, як на підставу для відмови у перерахунку пенсії позивачу є необґрунтованими, оскільки спір у цій справі виник не щодо наявності чи відсутності у позивача права на черговий перерахунок пенсії, а щодо порушення законодавства при призначенні пенсії. У цьому випадку зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача є способом відновлення права останнього на пенсію, виходячи з її складових, які не були враховані при її призначенні.
36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.
37. Посилання скаржника у касаційній скарзі на норми Закону України "Про прокуратуру", Суд вважає недоречними та помилковими, оскільки позивач не був працівником прокуратури, пенсія йому згідно вказаного Закону не призначалася, а спір у цій справі виник щодо перерахунку пенсії відповідно Закону № 3723-XII (3723-12)
.
38. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
41. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 127/13407/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді Я. О. Берназюк
В. М. Кравчук