22ц-1345/2011 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 06.10.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 16 травня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого збільшив в лютому 2011 року та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 220943,88 грн. Вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2007 р. між банком та відповідачем ОСОБА_5 укладений кредитний договір, умови якого не виконуються, відповідач ОСОБА_6 є поручителями, тому повинна відповідати солідарно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.05.2011 року позов задоволений: з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 220943,88 грн., судові витрати 1820 грн., всього стягнуто 222763,88 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач збільшив позовні вимоги вже після закінчення судового розгляду, а суд в порушення вимог ЦПК України (1618-15) прийняв їх до розгляду та ухвалив по ним рішення без проведення судового слідства. Також вказує, що позивачем протиправно в односторонньому порядку збільшена процентна ставка за договором та він незгодний з розрахунком заборгованості. Крім того, зобов’язання за договором поруки не розповсюджуються на зміни до кредитного договору, оскільки ОСОБА_6 згоди на забезпечення підвищеної процентної ставки не давала.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 свої зобов’язання за укладеним ним з позивачем кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.02.2011 року складає 220943,88 грн., а можливість дострокового погашення заборгованості та солідарна відповідальність поручителя передбачена договорами.

З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційного суду.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2007 року між ОСОБА_5 та АКІБ "УкрСиббанк" (назву змінено на ПАТ "УкрСиббанк") укладений кредитний договір № 11217408000 (а.с. 13-19), за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 30000 швейц.франків та зобов’язаний повернути його згідно графіку погашення, але не пізніше 18.09.2012 року. За користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 9,99% річних за перші 30 календарних дні та можливість щомісячної зміни процентної ставки з попереднім повідомленням позичальника. Можливість збільшення процентної ставки передбачена п.1.3.2 договору у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. 5.2. договору. Додатковою угодою № 11217408001 від 06.02.2009 року сторони домовились про зміну графіка погашення кредиту (а.с. 83). У забезпечення виконання кредитного договору відповідачем ОСОБА_6 18.09.2007 року укладений договір поруки (а.с. 22-23).

Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися у встановлений термін відповідно до вказівки закону і договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 99-105), її розмір складає 220943,88 грн., з них кредит - 189463,37 грн., проценти - 17823,65 грн., пеня - 13656,86 грн.

Доводи апеляційної скарги про протиправне підвищення банком процентів не знайшли свого підтвердження.

За умовами кредитного договору (п. 1.3.2, розділ 5) банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення зокрема у разі порушення позичальником кредитної дисципліни, та\або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та\або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, за умови попереднього повідомлення про це позичальника не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки рекомендованим листом. Причому розмір підвищення сторонами не визначений та не обмежений.

Рекомендованим листом № 176669 від 22.02.2008 р. позичальник повідомлений про підвищення вдвічі процентної ставки за користування кредитом на прострочену суму основного боргу в зв’язку з порушенням кредитної дисципліни з дати виникнення простроченої суми (а.с. 47, 48), тому з 31.03.2008 року банком нараховувалось 19,98% на прострочену суму основного боргу.

Рекомендованим листом № 42565 ДР від 09.06.2008 р. позичальник повідомлений про підвищення з 07.07.2008 року процентної ставки за користування кредитом (сумою основного боргу) на 2% (а.с. 49-50, 51), отже остаточно позичальнику банком нараховувались (19,98% + 2% =) 23,98% на прострочену суму основного боргу, та (9,99% + 2% =) 11,99% за користування кредитом.

Правильність розрахунку позивача відповідачами не спростований, сумнівів у колегії суддів не викликає.

Довід апеляційної скарги про те, що поручитель не може відповідати за невиконання кредитного договору після підвищення процентної ставки, тому що згоди на це не давала, також не приймається колегією суддів.

З договору поруки (п. 1.1., 1.2) вбачається, що ОСОБА_6 поручилась відповідати за невиконання ОСОБА_5 усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору від 18.09.2007 року, та їй добре відомі усі умови вищезазначеного договору, в тому числі умови нарахування процентів та зміни процентної ставки (а.с. 22-23). Таким чином поручитель достовірно знала про умови та можливість підвищення процентної ставки за кредитним договором, погодилась забезпечити виконання такого договору, отже повинна нести солідарну відповідальність за його невиконання позичальником.

Довід про те, що позивач змінив позовні вимоги, а суд першої інстанції їх прийняв після закінчення судового слідства та без проведення судового розгляду, не знайшов свого підтвердження, оскільки 11.02.2011 року позивачем не уточнювалися позовні вимоги, а були лише збільшені в розмірі (а.с. 96-98), що відповідає вимогам ст. 31 ч.2 ЦПК України. Крім того, після отримання представником відповідача збільшених позовних вимог в лютому 2011 року, судовий розгляд справи відкладався і відповідачі мали можливість належним чином підготуватись до захисту своїх прав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив викладені обставини і дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_5 цивільного правопорушення і можливість накладення на нього та його поручителя цивільно-правової відповідальності у вигляді спільного стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 220943,88 грн.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 16 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.