Справа  №22ц/2101  Головуючий   у   1   інстанції   Тимошенко 
А.О.
     Категорія  40  Доповідач  Жизневська  А.В.
 
                      УХВАЛА Iменем України
     13  грудня   200  6   року   апеляційний   суд   Житомирської 
області
     в  складі:головуючого  Жизневської  А.В.
     суддів  Малахової  Н.М.  Матюшенка  I.В.
     при  секретарі  Кульчицькій  I.В.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу
за
     позовом прокурора Малинського району в інтересах  ОСОБА_1  до
сільськогосподарського    відкритого    акціонерного    товариства
"Полісся" про стягнення заборгованності за договорами  оренди,  за
апеляційною  скаргою  прокурора  Малинського  району  на   рішення
Малинського районного суду від 16  серпня  2006  року,  -
 
                            встановив:
     Рішенням Малинського районного суду від 16 серпня  2006  року
позов прокурора задоволено частково. Стягнуто із СВАТ "Полісся "на
користь ОСОБА_1 заборгованість  за  договорами  оренди  у  розмірі 
276,10  грн.,  в  решті вимог  відмовлено  за  безпідставністю.
     В  апеляційній  скарзі  апелянт  просить  скасувати   вказане
рішення, ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що  судом
неповно з'ясовано обставини справи, оскільки суд не звернув  уваги
на те, що після того, коли закінчили діяти договори оренди,  ніхто
не повідомив про це  орендодавця  і  не  повідомив  про  укладення
договорів  на  послідуючий   термін,   хоча   земля   продовжувала
оброблятися. Вважає, що відповідно  до  ст.ст.260,764  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         за відсутності заперечень наймодавця договір вважається
поновленим на строк, який був раніше встановлений договором,  якщо
наймач продовжував користуватися майном  після  закінчення  строку
договору найму. Поза увагою суду  залишилося  також  те,  що  СВАТ
"Полісся" порушило Указ Президента України "Про невідкладні заходи
щодо  прискорення  реформування   аграрного   сектора   економіки"
№1529/99  ( 1529/99 ) (1529/99)
          від  03.12.1999  року,  яким   запроваджено
обов'язковість     укладення      підприємствами,      установами,
організаціями, які використовують землю для  сільськогосподарських
потреб, договорів оренди земельної частки(паю),  майнового  паю  з
власниками  цих  часток,  паїв  з  виплатою   орендної   плати   у
натуральній або грошовій формі. На його думку, судом  безпідставно
зазначено,  що  не  доведено  факт  використання  землі   ОСОБА_1,
оскільки  підприємство  в  2003-2005   роках   функціонувало    та 
здійснювало  обробіток  землі.
     Перевіривши законність та  обгрунтованність  рішення  суду  в
межах доводів  апеляційної  скарги,  апеляційний  суд  вважає,  що
скарга  не  підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.
     У  відповідності   до   ст.ст.13,26   Закону   України   "Про
оренду  землі" ( 161-14 ) (161-14)
          від   06.10.1998   року   №161-ХIУ   із
 послідуючими  змінами,   -   договір  оренди  земельної   ділянки 
укладається  у письмові  формі та  посвідчується  нотаріально   за
її  місцезнаходженням.   Договір    оренди    земельної    ділянки 
припиняється  у   разі   закінчення   терміну,   на   який    було 
укладено  договір.
     Судом  встановлено,  що  згідно  договорів  оренди  земельної
частки (паю) від 2 вересня  2002  року  та  3  вересня  2002  року
ОСОБА_1, як орендодавець, та  СВАТ  "Полісся",  орендатор,  уклали
договори  на  дві  земельні  ділянки  розмірами  по  5,44  умовних
кадастрових гектарів вартістю по 13565 грн. з орендною оплатою  за
користування ними 177 грн. щороку за кожну  (а.сп.8-11).  Договори
зареєстровані  у  Шевченківській  сільській  раді   за   реєстрами
НОМЕР_1, НОМЕР_2,  термін  їх  дії  -   з   01.10.2002   року   до 
31.12.2002  року.
     З  матеріалів  справи  вбачається,   що   укладені   договори
припинено 31.12.2002 року і орендар їх не поновлював відповідно до
ст.27 вказаного Закону. За довідкою Шевченківської сільської ради 
такі  договори  не  реєструвалися  (а.сп.17).
     За вказаних обставин підстави для стягнення орендної плати за
період 2003-2005  роки  відсутні.  Однак,  до  стягнення  підлягає
заборгованість за 2002 рік орендної плати в розмірі  276,10  грн.,
які  ОСОБА_1  не  отримав.
     Суд дійшов обгрунтованого висновку про  часткове  задоволення
вимог  позивача.  Рішення   постановлено   з   додержанням   вимог
матеріального  та  процесуального   права,   підстави   для   його
скасування відсутні. Доводи  апеляційної  скарги  не  спростовують
висновки суду і не  впливають  на  правильність  прийнятого  судом
рішення.
     Керуючись  ст.ст.301,   307,   308,   313-315   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , апеляційний  суд
 
                             ухвалив:
     Апеляційну скаргу  прокурора  Малинського  району  відхилити.
Рішення  Малинського  районного  суду  від  16  серпня  2006  року
залишити  без  зміни.
     Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути
оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до  Верховного  Суду
України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.