РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Маширо О.П., Iгнатової Л.Є.
при секретарі: Мартіросовій А.Б.
за участю представника відповідача ПишнякаР.I.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві на професійних захворювань України у м. Шахтарську на
рішення Шахтарського міськрайонного суду від 19 жовтня 2006р. у
справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на
професійних захворювань України у м. Шахтарську про відшкодування
моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує рішення Шахтарського міськрайонного суду
від 19 жовтня 2006р., яким з нього на користь позивача стягнено у
відшкодування моральної шкоди, причиненої ушкодженням здоров'я 20
000 грн.
Апелянт у скарзі посилається на те, що рішення є
необгрунтованим. Зокрема, судом не враховано положень Закону
України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
п.27 ст.77 якого зупинено на 2006р. дію абзацу 4 ст.1 (в частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей),
підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті
28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
. Факт спричинення
моральної шкоди не доведено належними доказами, висновок МСЕК з
цього приводу відсутній. Належним відповідачем у справі має бути
підприємство, на якому позивач втратив здоров'я. Тому апелянт
просить рішення скасувати і у позові відмовити.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача на
скарзі наполягав і просив скасувати рішення та ухвалити нове.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того,
що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на
підземних роботах, внаслідок роботи у шкідливих умовах праці
отримав професійне захворювання - хронічне обструктивне
захворювання легень. Висновком МСЕК від 19.01.2006р. позивачеві
вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності за
вказаним професійним захворюванням. Ушкодженням здоров'я та
встановленням стійкої втрати працездатності позивачеві спричинена
моральна шкода, оскільки він вимушений тривалий час лікуватись,
стан його здоров'я погіршено, порушено сон, він відчуває постійний
фізичний біль, не може виконувати навіть просту домашню роботу,
погіршено можливість спілкування з людьми, що його оточують. З
врахуванням вказаних обставин та на підставі вимог ст. ст. 21,
28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
суд частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача
на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 6000 грн.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарга
Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи на користь
позивача суму у відшкодування моральної шкоди суд обгрунтовано
виходив із встановлених у справі фактичних обставин. Зокрема, суд
правильно прийшов до висновку про те, що у зв'язку із отриманням
професійного захворювання позивач втратив працездатність на 50% .
безстроково, в результаті чого переносить моральні страждання,
тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що вимоги про
стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, що відповідає
вимогам ст.ст.21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування
матеріального закону, а саме щодо того, що норми Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
зупинені на 2006р.
не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки норми
закону щодо відшкодування моральної шкоди не скасовані, зупинення
їх дії на 2006р. не є підставою для відмови у позові.
Необгрунтовані також доводи скарги щодо не доведення факту
спричинення моральної шкоди висновком МСЕК, оскільки у даному
випадку факт спричинення моральної шкоди встановлений судом.
Однак, при визначенні розміру суми, що підлягає до стягнення,
суд не у повній мірі врахував фактичні обставини справи, зокрема
той факт, що позивачеві встановлено З групу інвалідності,
висновком МСЕК встановлено протипоказання до важкої фізичної
праці, тобто позивач не позбавлений можливості працевлаштуватись
на неважку роботу. З врахуванням вказаних обставин та засад
розумності, виваженості та справедливості розмір суми
відшкодування моральної шкоди слід зменшити до 15 000 грн.
(п'ятнадцяти тисяч грн.).
Керуючись ст. ст. 307,309, 313-316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
Апеляційний суд
ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві на
професійних захворювань України в м. Шахтарську задовольнити
частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 19 жовтня 2006р.
змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві на професійних
захворювань України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 у
відшкодування моральної шкоди 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч
грн.).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення, касаційна скарга може бути подана протягом 2-х
місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.